Кабаков Іван Дмитрович

Народився в селянській родині. У 1900 році закінчив сільську церковнопарафіяльну школу в селі Большая Якшень Княгинського повіту Нижньогородської губернії. Навчався в двокласному міністерському училищі села Ічалки Арзамаського повіту Нижньогородської губернії, навчання не закінчив.

З березня 1907 по вересень 1913 року працював у господарстві батьків у селі Княж-Павлово Княгинського повіту.

З вересня 1913 по березень 1917 року — слюсар вагонно-механічного цеху № 13 Сормовського заводу в місті Сормова біля Нижнього Новгороду.

Член РСДРП(б) з грудня 1914 року.

Після Лютневої Революції з березня по червень 1917 року — член Сормовської та Нижньогородської рад робітничих депутатів Нижньогородської губернії, член контрольної комісії та секретар відділу праці Сормовського заводу.

З червня по вересень 1917 року працював слюсарем депо станції Лукоянов Московсько-Казанської залізниці Нижньогородської губернії. У жовтні — листопаді 1917 року — слюсар чавуноливарного цеху Сормовського заводу.

У грудні 1917 — квітні 1918 року — член провінційного відділу Нижньогородської ради, комісар з організації повітових рад у Нижньогородській губернії.

У квітні 1918 — квітні 1919 року — голова Семенівського повітового комітету РКП(б), голова виконавчого комітету Семенівської повітової Ради Нижньогородської губернії.

З квітня по серпень 1919 року — завідувач Нижньогородського міського фінансового відділу, заступник голови Нижньогородської міської ради.

У серпні — жовтні 1919 року — завідувач агітаційного відділу Нижньогородського губернського комітету РКП(б).

З жовтня 1919 року — командир загону Червоної армії, брав участь в обороні Воронежа.

У жовтні 1919 — січні 1920 року — інструктор Воронезького губернського комітету РКП(б).

20 січня 1920 — липень 1921 року — голова Воронезької міської ради.

У липні 1921 — січні 1922 року — голова Комісії з перегляду, перевірки та очищення партійних рядів Башкирської АРСР.

У січні 1922 — лютому 1924 року — відповідальний секретар Ярославського губернського комітету РКП(б).

У лютому — червні 1924 року — інструктор ЦК РКП(б); завідувач організаційного відділу Тульського губернського комітету РКП(б).

У червні 1924 — квітні 1928 року — відповідальний секретар Тульського губернського комітету РКП(б).

У квітні 1928 — квітні 1929 року — голова виконавчого комітету Уральської обласної ради в місті Свердловську.

У січні 1929 — 22 січня 1934 року — 1-й секретар Уральського обласного комітету ВКП(б).

22 січня 1934 — 22 травня 1937 року — 1-й секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б). Одночасно з 23 січня по травень 1937 року — 1-й секретар Свердловського міського комітету ВКП(б). Вважався популярним і авторитетним керівником, був організатором будівництва на Уралі великих промислових підприємств.

18 травня 1937 року заарештований, на червневому пленумі ЦК ВКП(б) 1937 року (XI Пленум ЦК ВКП(б) 23-29 червня 1937 р.), був виключений з партії «за приналежність до контрреволюционному нахилу правих», 30 жовтня (за деякими даними, 3 жовтня) 1937 року — розстріляний. Похований на Донському цвинтарі Москви.

17 березня 1956 року реабілітований, у доповіді Хрущова XX з'їзду КПРС арешт Кабакова згадувався як приклад порушення законності. Посмертно поновлений в членах КПРС 22 березня 1956 року.

Дружина — Виногорадова Валентина Іванівна. Росіянка. Народилася в 1900 році у Тулі. Працювала власним кореспондентом газети «Правда» в Свердловську, була студенткою Інституту Марксизму-Ленінізму. Заарештована 24 травня 1937 року. Засуджена 13 січня 1938 р. до вищої міри покарання і в цей же день розстріляна.[3][4]

• Орден Леніна (№ 1380, 20.12.1935)[5].

У січні 1934 року місто Надєждінськ Свердловської області в честь Кабакова був перейменований в Кабаковск. Але вже у 1937 році був перейменований назад в Надєждинск (з 1939 року — місто Сєров). До 1937 року ім'я Кабакова носив Верх-Ісетський металургійний завод.

• Баканов В. П., Каюкин Л. Д. Шинків Іван Дмитрович // Челябінська область: енциклопедія / гол. ред. К. Н. Бочкарьов. Челябінськ, 2008. Т. 3. С. 7.

• Бакунін А. В., Попов М. В. Шинків Іван Дмитрович // Уральська історична енциклопедія. Вид. 2-е, перероб. та доп. Єкатеринбург, 2000. С. 248.

• Бакунін А. В., Попов М. В. Шинків Іван Дмитрович // Єкатеринбург: енциклопедія. Єкатеринбург, 2002. С. 266.

• Килина А. Дача для товариша Кабакова: факти і легенди // Весі [р. Єкатеринбург]. 2014. № 8 (104). Жовтень. «Середній Урал». С. 48-55.

• Колдушко А. А. «Кожен раз в новому краватці...!» Культові практики регіональної номенклатури у 1930-ті роки // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Вип. XXIII: Політична еліта в історії України. Запоріжжя: Просвіта, 2008. С. 229-239. .

• Кузнєцов Л. Ф. Шинків Іван Дмитрович // 37-й на Уралі. Свердловськ, 1990. С. 68-74.

• Лейбович О., Колдушко А. А жертви хто? Культові практики місцевої номенклатури до великого терору // Ретроспектива. Пермський історико-архівний журнал. 2008. № 1 (6). С. 15-23.

• Погодін С. Історія однієї фотографії, або «Наш Іван Дмитрович» // Весі [р. Єкатеринбург]. 2013. № 6 (92). Серпень. Спецвипуск «Єкатеринбург—Свердловськ—Єкатеринбург». Додаток. Погодін С. Другий будинок Рад у спогадах, фотографіях і документах. С. 15-21.

• Попов А. А. Шинків Іван Дмитрович // Більшовики-ленінці на Уралі. Свердловськ, 1989.

• Романів В. Я. Іван Шинків. Свердловськ, 1965.

• Сушков А. В., Разинков С. Л. Керівники Свердловської області: перші секретарі обкому ВКП(б)—КПРС і голови облвиконкому. 1934-1991: біографічний довідник. Єкатеринбург: Банк культурної інформації, 2003. С. 24-27.

• Сушков А. В. Керівники міста Свердловська: перші секретарі міськкому ВКП(б)—КПРС (1932-1991), другі секретарі міськкому ВКП(б) (1937-1950): історико-біографічний довідник. Єкатеринбург, 2007. С. 45-47.

• Сушков А. В. «Кадри вирішують все!»: кадрова політика І. в. Сталіна і керівники Свердловської області у другій половині 1930-х рр. // Актуалізація історичного знання та історичної освіти в сучасному суспільстві. Щорічник: XVII всеросійські історико-педагогічні читання. Єкатеринбург, 2013. Ч. II. С. 265-278.

• Сушков А. Крах «імперії товариша Кабакова»: свердловське керівництво у політичних вирах 1937 року // Весі [р. Єкатеринбург]. 2013. № 6 (92). Серпень. Спецвипуск «Єкатеринбург—Свердловськ—Єкатеринбург». С. 46-84.

• Сушков А. В., Юланов А. С. «Світло і тіні» среднеуральской індустрії середини 1930-х роках // Історія Свердловської області в архівних документах: матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Єкатеринбург. 21 березня 2014 р. Єкатеринбург, 2014. С. 197-209.

• Сушков А. Невідомий 1937-й. «Справа визовского бунтаря» Максима Григор'єва // Весі [м. Єкатеринбург]. 2014. № 8 (104). Жовтень. «Середній Урал». С. 16-47.

• Центральний Комітет КПРС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б): історико-біографічний довідник / Упоряд. Ю. В. Горячев. М.: Видавничий дім «Парад», 2005. 496 с.

• Телеграма поч. УНКВС по Свердловській області Д. М. Дмитрієва Сталіну про повстанської організації на Уралі, alexanderyakovlev.org.
• Лист начальника Главцветметзолото А. П. Серебровського наркома важкої промисловості СРСР Г. К. Орджонікідзе про обстеження роботи Калатинского і Красноуральского мідних комбінатів. 10 березня 1932 р.
• Шифротелеграма першого секретаря Уральського обкому ВКП(б) В. Д. Кабакова секретарю ЦК ВКП(б) В. В. Сталіну з проханням не збільшувати вересневий план хлібозаготівель. 10 вересня 1932 р.
• Шифротелеграма секретаря ЦК ВКП(б) В. В. Сталіна першому секретареві Уральського обкому ВКП(б) В. Д. Кабакову з відмовою у клопотанні щодо зменшення вересневого плану хлібозаготівель. 12 вересня 1932 р.
• Шифротелеграма першого секретаря Уральського обкому ВКП(б) В. Д. Кабакова секретарю ЦК ВКП(б) В. В. Сталіну та голови РНК СРСР В. М. Молотова з проханням не проводити репресивних заходів по відношенню секретарів РІК-ів відстаючих районів до кінця листопада 1932 р. 10 листопада 1932 р.
• Шифротелеграма секретаря ЦК ВКП(б) В. В. Сталіна першому секретареві Уральського обкому ВКП(б) В. Д. Кабакову про застосування репресій проти директорів радгоспів Уралу в разі невиконання плану хлібозаготівель. 7 грудня 1932 р.
• Мова товариша Кабакова. (Зі стенограми XVII з'їзду ВКП(б)). 1934 р.

• Біографія В. Д. Кабакова у Вільній енциклопедії Уралу