Кабанець Іван Федорович
Іван Федорович Кабанець (27 квітня 1902, село Германівська Слободівка, тепер село Красна Слобідка Обухівського району Київської області — 20 січня 1972, село Красна Слобідка Обухівського району Київської області) — український радянський діяч, голова колгоспу «Червоний хлібороб» Київської області. Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 роках.
Кабанець Іван Федорович | |
---|---|
Народився |
27 квітня 1902 Красна Слобідка, Германівська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер |
20 січня 1972 (69 років) Красна Слобідка, Краснослобідська сільська рада, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | державний діяч |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився 14(27) квітня 1902 року в бідній селянській родині. З дванадцятирічного віку наймитував.
Служив у Червоній армії. Після демобілізації працював у сільському господарстві, а з 1926 року очолював риболовно-кооперативне товариство.
У 1932—1941 роках — голова колгоспу імені Ворошилова села Красна Слобідка Обухівського району Київської області.
Під час німецько-радянської війни служив у Червоній армії.
У 1946 — січні 1972 року — голова колгоспу імені Ворошилова (потім — «Червоний хлібороб») села Красна Слобідка Обухівського району Київської області. Обирався заступником голови Ради колгоспів Української РСР.
Організатор колгоспного виробництва. Колгосп, яким керував Кабанець, мав 4410 га сільськогосподарських угідь. Господарство — зерново-бурякового напряму, розвинуте тваринництво. До 50-річчя Жовтневої революції колгосп нагороджено пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Господарство стало справжньою академією досвіду, куди їхали вчитися трудівники сіл України, інших республік СРСР, зарубіжні гості.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958)
- орден Леніна (26.02.1958)
- орден Жовтневої Революції
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (8.10.1966)