Кабасет

Кабасе́т (англ. cabasset, ісп. cabacete, capacete; від cabesa, «голова»[1]) — європейський відкритий шолом другої половини XV—XVI століть[1]. Мав вигляд випуклого наголовника з пласкими, рідше похилими полями. Був легким і дешевим. Використовувався на Піренейському півострові, а також Бургундії, Фландрії. Виник в результаті еволюції пізньосередньовічної капеліни. Часто вживався у парі з барботом, що захищав обличчя і шию[1]. Поділявся на два типи залежно від форми наголовника — загострений (мигдалевидний, з рогоподібним виступом на вершині) і гребенястий (з малим гребнем на тімені)[1]. На основі першого виник загострений моріон, що так само називався кабасетом або «іспанським моріоном» (в Англії)[2], на базі другого — гребенястий шолом-моріон[2]. Особливо популярним був на Піренейському півострові на завершальній стадії Реконкісти та в епоху великих географічних відкриттів. З кінця XV століття поширився у європейських країнах, де помилково асоціювався з іспанськими маврами[2]. В португальській мові capacete означає будь-який шолом.

Кабасет
Користування	Західна Європа
Період	XV-XVI століття
Захищає	голову
Основний матеріал	залізо/сталь
Кабасет у Вікісховищі