Кабушка Мирослав Олексійович

Народився 1978 року у місті Полтава. До 9-го класу навчався в школі № 16, потім пішов до училища. Створив сім'ю, проживав у Полтаві.

В липні 2015 року мобілізований, пройшов підготовку в навчальному центрі військ ВДВ, вперше стрибнув з парашутом. Старший солдат, військовослужбовець 90-го окремого десантного штурмового батальйону, 81-ша бригада, старший водій БТРа.

14 квітня 2016 року загинув близько опівночі під час бойових дій в промзоні Авдіївки — під час спостереження за позиціями ворога Мирослава обстріляли терористи з ручного протитанкового гранатомета.

17 квітня 2016-го похований у Полтаві з військовими почестями на Алеї Героїв, центральне міське кладовище.

Без Мирослава лишилися батьки, дружина та дві доньки — з них Юлія 2002 р.н. Батько Мирослава Олексій Михайлович — волонтер з «Громади Полтавщини».

• указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
• нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (рішення Полтавської обласної ради, посмертно).
• 7 грудня 2016 року на полтавській школі № 18, де навчався Мирослав Кабушка, відкрито і освячено пам'ятний знак на його честь.
• медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно)

• Кабушка Мирослав Олексійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Боявся крові і був кращим танкістом: у Полтаві вшанували загиблого бійця
• Діти Небесного Легіону
• У Полтаві Патріарх УПЦ КП Філарет нагороджував родини бійців, закликав до єднання двох церков і роздумував про війну і корупцію