Кавендіська лабораторія

Каве́ндіська лаборато́рія (англ. Cavendish Laboratory) — фізичний факультет і частина школи фізичних наук Кембриджського університету.

Вид на південну частину лабораторії з боку ставу

Лабораторія створена в 1874 році, як перша у світі навчально-наукова лабораторія, де студенти могли як вчитися, так і проводити дослідження разом із співробітниками університету. Спочатку перебувала в самому центрі Кембриджа на вулиці Фреє-Скул. У 70-х роках XX століття був побудований новий комплекс будівель для лабораторії на західній околиці міста.

Сьогоднішній голова лабораторії — професор Пітер Літтлвуд. У лабораторії існує традиційне почесне звання Кавендіського професора, яке носить один із професорів лабораторії. У свій час Кавендіськими професорами були всесвітньо відомі британські фізики лорд Релей, сер Дж. Дж. Томсон, лорд Резерфорд, сер Вільям Брегг, сер Неввіл Мотт, сер Браян Піппард, сер Сем Едвардс. В даний час Кавендіський професор — сер Річард Френд.

Поширена думка, що Кавендіська лабораторія названа на честь відомого британського фізика і хіміка Генрі Кавендіша, 2-го герцога Девонширу. Однак це не так. Лабораторія названа на честь свого засновника, Вільяма Кавендіша, 7-го герцога Девонширу. Під час створення лабораторії він був канцлером Кембриджського університету і пожертвував крупну суму на відкриття цієї навчально-наукової лабораторії при університеті.

На 2009 рік 29 дослідників-співробітників лабораторії отримали Нобелівські премії[1].

Ядерна фізика

Під час Другої світової війни лабораторія проводила дослідження за проектами, пов'язаними з ядерною зброєю.

Один з методів виробництва плутонію і нептунію (бомбардуванням нейтронами ядер урану-238) був запропонований співробітниками лабораторії Ігоном Бретчером і Норманом Фізером в 1940 році і, незалежно, групою американських фізиків в Каліфорнійському університеті в Берклі.

В лабораторії було синтезовано більше двохсот ізотопів (одна з найбільших кількостей серед лабораторій світу)[2].

Біологія

Дослідження, що проводяться в Кавендіській лабораторії, мали важливий вплив на біологію, в особливості при застосуванні рентгенівської кристалографії до вивчення структур молекул в біології. Френсіс Крік вже працював у раді медичних досліджень, яку очолював Макс Перуц і яка знаходилася в Кавендіській лабораторії.

Нобелівські лауреати, що працювали у лабораторії

Примітки
  1. Архівовано 12 січня 2006 у Wayback Machine. — Список лауреатів Нобелівської премії, які значчну частину свого життя пропрацювали в Кавендіській лабораторії (англ.)
  2. Інститут в Дубні став четвертим у світі за кількістю відкритих ізотопів

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.