Джозеф Джон Томсон

Сер Джо́зеф Джон То́мсон (англ. Joseph John Thomson; 18 грудня 1856, Читем Гілл, Манчестер 30 серпня 1940, Кембридж) англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1906) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.

Джозеф Джон Томсон
англ. Joseph John Thomson
Ім'я при народженні англ. Joseph John Thomson
Народився 18 грудня 1856(1856-12-18)[1][2][…]
Манчестер, Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство[3]
Помер 30 серпня 1940(1940-08-30)[4][1][…] (83 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія[4][3]
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна  Велика Британія
Діяльність фізик, математик, викладач університету
Alma mater Манчестерський університет, Триніті-коледж (Кембридж), Манчестерський університет Вікторіїd і Кембриджський університет[5]
Галузь фізика
Заклад Кембриджський університет
Посада Президент Лондонського королівського товариства
Вчителі Джон Вільям Стретт
Відомі учні Роберт Оппенгеймер, Чарльз Гловер Баркла, Чарльз Томсон Різ Вільсон, Френсіс Вільям Астон, Вільям Генрі Брегг, Макс Борн, Джон Сілі Таунсенд, Балтазар ван дер Пол, John Zelenyd, Daniel Frost Comstockd, T. H. Labyd і H. Stanley Allend
Членство Лондонське королівське товариство, International Scientific Esperanto Associationd, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія наук США і Туринська академія наук[3]
Відомий завдяки: відкриття електрона
Батько Joseph James Thomsond
Мати Emma Swindellsd
Брати, сестри Frederick Vernon Thomsond[6]
У шлюбі з Rose Thomsond[6]
Діти Джордж Паджет Томсон[6] і Joan Paget Thomsond[6]
Нагороди
Автограф

 Джозеф Джон Томсон у Вікісховищі

Життєпис

Томсон народився в 1856 у Чітем Гіллі (Cheetham Hill) поблизу Манчестера. Його батько був книготорговцем.

Його рання освіта проходила в невеликих приватних школах, де він демонстрував неабиякий талант та інтерес до науки. У 1870 році він був прийнятий до коледжу Оуенса в Манчестері (нині Манчестерський університет) у незвично молодому віці 14 років. Його батьки планували записати його на посаду учень-інженера до Sharp-Stewart & Co, виробника локомотивів, але ці плани були відмінені, коли помер у батько 1873 році[7].

У 1876 році Джозеф виграв стипендію на навчання в Кембриджському університеті, де провчився до 1880 року. В цьому ж році здобув ступінь бакалавра мистецтв з математики. З 1882 р. був лектором з математики у Триніті-коледжі (Trinity Colledge) у Кембриджі. З 1884 року замістив Релея, ставши професором фізики в Кавендішської лабораторії в Кембриджі. В 1890 році одружився з Розою Пейджет, у них було двоє дітей.

Відкриття

У 1882 році удостоєний премії Адамса за твір про рух вихорів («Treatise on the motion of vortex rings»).

У 1897 році відкрив електрон, за що в 1906 році був удостоєний Нобелівської премії з фізики з формулюванням «за дослідження проходження електрики через гази». Син Томсона Джордж Паджет Томсон також з часом став Нобелівським лауреатом з фізики — в 1937 році за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах.

У 1911 році він розробив так званий метод парабол для вимірювання відношення заряду частинки до її маси, який зіграв велику роль в дослідженні ізотопів.

За наукові заслуги Томсон був нагороджений медалями Б. Франкліна (1923 р.), М. Фарадея (1938 р.), Коплі (1914 р.) та ін.

Одним з учнів Томсона був Ернест Резерфорд, який пізніше зайняв його посаду. Резерфорд казав про Томсона, що той був власником найпроменистішої посмішки, коли розтоптував будь-кого в суперечці.

Помер Томсон в Кембриджі 30 серпня 1940 року.

Публікації

Томсон в своїх теоретичних і експериментальних роботах є одним з найбільш талановитих і блискучих послідовників Максвела. Більшість робіт його, надрукованих в «Philosophical Magazine», присвячена електричним явищам, особливо проходженню електрики через гази, дослідженню променів Рентгена і Беккереля. З творів Томсона відомі: «The Application of dynamics to Physics and chemistry» (німец. пер.), в якому автор застосовує загальний метод Лагранжевих рівнянь до розв'язання багатьох питань фізики і фізичної хімії; «Recent Researches on Electricity and magnetism», що є як би продовженням знаменитого курсу Максвела і що трактує в блискучому математичному викладі головним чином питання про проходження електричних розрядів через гази; «Elementary Treatise on the mathematical Theory of electricity and magnetism» (німецький перек.; російський перек. під ред. проф. Садовського).

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Туринська академія наук — 1757.
  4. Томсон Джозеф Джон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Kindred Britain
  7. Davis, Edward A. 1936- VerfasserIn. J.J. Thomson and the discovery of the electron. ISBN 0-7484-0696-4. OCLC 936132738.

Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.