Каганбек
Каганбек або Каган-бек (*д/н — 1377) — хан Золотої Орди в 1375—1377 роках. Повне ім'я Гіяс ад-Дін Каганбек.
| Каганбек | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1377 Сарай-Берке, Сталінградська область |
| Національність | монгол |
| Титул | хан Золотої Орди |
| Посада | Хан |
| Термін | 1375—1377 роки |
| Попередник | Урус-хан |
| Наступник | Мухаммад-хан |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Чингізиди |
| Батько | Алібек |
Життєпис
Походив з династії Чингізидів. Приходився нащадком Шибана, сину Джучі. Був сином Алібек, сина Ільбека (нащадка Мінг-Тимура, праонука Багадур-оглана), правителя напівнезалежного Заяїцького улусу зі столицею в Сарайчику (неподалік від сучасного Атирау). У 1374 році батько зазнав поразки від військ Урус-хана, правителя Білої та Синьої Орди. Каганбек разом з Алібеком втік до Наволжя. Тут у 1375 році скористався боротьбою між ханами Урусом, Мухаммед-Булаком та Черкесом захоплює столицю — Сарай-Берке.
Згодом до 1376 року протистояв Мухаммед-Булаку, проте зумів зберегти владу у волзькому регіоні. Навіть частково поширив вплив у Синій Орді. У 1377 році зазнав поразки й був повалений стриєчним братом Арабшах-ханом. Ймовірно, невдовзі загинув.
Джерела
- Григорьев А. Г. Золотоордынские ханы 60—70-х годов XIV в.: хронология правлений // «Историография и источниковедение стран Азии и Африки», вып. VII. — Л., 1983 (рос.)
- Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды // На стыке континентов и цивилизаций. — М., 1996 (рос.)