Кагач (річка, Одеська область)

Кагач (також відома як Фонтанка) — мала[1][2] річка в Україні в межах Білгород-Дністровського району Одеської області. Права притока річки Когильник[3].

Кагач
Кагач в межах м. Татарбунари
45°50′26″ пн. ш. 29°38′51″ сх. д.
Витік біля с. Нова Олексіївка
• координати 45°53′44″ пн. ш. 29°32′04″ сх. д.
Гирло Когильник
• координати 45°50′26″ пн. ш. 29°38′51″ сх. д.
Похил, м/км 2,6
Країни:  Україна
Регіон Одеська область
Довжина 29,5 км
Площа басейну: 108 км²
Притоки: незначні
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 707254
 Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Довжина річки 29,5 км, похил річки — 2,6 м/км, ширина — 1-10 м, глибина — 0,1-1,2 м. Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 108 км². Річка має порівняно високий вміст фтору у поверхневих водах — до 0,73 мг/л[4]. На схилах долин річки активно розвинений карст[5].

Витік річки знаходиться на північний-захід від міста Татарбунари між селами Нова Олексіївка та Дельжилер. Русло перетинає одна гребля, яка утворює однойменне водосховище площею 125 га[2]. Заплави річки покриваються глиняно-піщаними нанесеннями і швидко замулюються. Через це створений у 1952 році на території міста Татарбунари став проіснував усього 6 років[6].

Місток через невеликий рукав річки Кагач в місті Татарбунари.

В центральній частині міста Татарбунари з правого берега до річки впадають води трьох великих джерел прісної мінералізованої води, а також нижні водоносні частини декількох балок. Ці три джерела, що б'ють з понтичного водоносного горизонту, дають більшу частину води, що потрапляє до річки Кагач. Крім них, на тому ж правому березі річки є ще три-чотири джерела вище і два-три нижче за течією.[7]

За приблизною оцінкою, сумарний дебет усіх джерел складає понад 10 л/с. Згідно з багаторічними спостереженнями, гідрологічна ситуація району суттєво змінилась після двох землетрусів 1981 і 1990 років. До цього водоносними була майже вся долина річки, отримуючи воду з п'яти-семи джерел вище за течією. Крім того, внаслідок землетрусів у багатьох власників ділянок правого берега річки висохли криниці. До цього дебет джерел Кагача складав не менше 20 л/с.[7]

У 70-ті роки ХХ століття водний об'єкт зазнав істотних змін, що вкрай згубно вплинули на його гідрологічний стан: випрямлення, осушення та розорення заплав, поглиблювання, зведення гребель та пересипів.[8][9][10] Порушення гідрологічного режиму річки Кагач стало однією з причин зменшення водності та забруднення криниць міста Татарбунари[11].

У 2019 році гирло річки було звільнене від пересипів радянських часів, що сприятиме відновлення річкового стоку та екосистем.[8][12]

Розташування

Витік річки знаходиться вище за течією від однойменного водосховища між селами Нова Олексіївка та Дельжилер. Довжина річки 29,5 км. Впадає до річки Когильник біля міста Татарбунари.

Гирло річки Кагач у верхів'ях лимина Сасик знаходиться на території Дунайського біосферного заповідника.[8]

Галерея
  • Кагач в межах міста Татарбунари
  • Кагач в межах міста Татарбунари
  • Кагач в межах міста Татарбунари
  • Притока водоносної балки в Кагач
  • Кагач в межах міста Татарбунари

Примітки
  1. За Водним кодексом України малою річкою вважається річка, розмір басейну якої менше 2 тис. км².
  2. Водні об'єкти Кілійського міжрайонного управління водного господарства; КМУВГ. Процитовано 2 червня 2020.
  3. Блажко А. П. Гідрохімічний режим та екологічний стан поверхневих вод в басейні річки Когильник //Одеса: Вісник ОНМУ — 2018. — № 1(54). — с. 108.
  4. В. І. Тригуб, Я. І. Гнат. Фтор у природних та стічних водах Південного Заходу України Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine. — Одеса: ОНУ ім. Мечникова, 2011. — С. 92.
  5. Коніков Є. Г. Небезпечні екзогенні геологічні процеси в південно-західній частині України // Одеса: Вісник ОНУ ім. Мечникова. — 2004. — Т. 9. — Вип. 4. — с. 185
  6. Дунай-Дністровська степова область Причорноморської низовини; ОНУ ім. Мечникова, БЗ № 1, 68— 1г, С. 460 (рос.)
  7. Мєдвєдєв, О. Ю., Мєдвєдєва, О. О. Підземні води Татарбунарського району: основні водоносні горизонти та їх використання. //Водне господарство України. — 2012. — Вип. 2. — с. 29-33.
  8. Річки Когильник, Кагач та Сарата в Одеській області відтепер вільні і природні; Дунайський біосферний заповідник. Процитовано 24 лютого 2020.
  9. Чисто там, де не смітять…; Ойкумена, № 2 (42) — С. 4, лютий 2015.
  10. Перший політ антикорупційного квадрокоптера; ТРГЕО «Відродження», 7 грудня 2015.
  11. Першоджерела; Ойкумена, № 1 (21) — С. 6, січень 2010.
  12. Mother Nature recovers amazingly fast': reviving Ukraine's rich wetlands; Вінсент Манді, The Guardian, 27 грудня 2019 (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.