Кадикчан

Виник у роки Другої світової війни як робітниче селище при підприємстві з видобутку кам'яного вугілля Аркагалінского родовища. Шахту і селище будували ув'язнені, серед яких був письменник Варлам Шаламов.[1] Видобуток проводився підземним способом з глибин до 400 метрів. Вугілля використовувалося в основному на Аркагалінській ГРЕС. Селище виникло поетапно, тому неофіційно ділилося на 3 частини: Старий, Новий і Новітній Кадикчан. Старий Кадикчан розташований найближче до вищезгаданої траси, Новий оточував селищеутворюючу шахту (№ 10), а Новітній віддалений і від траси, і від шахти на 2-4 кілометри і був основним житловим селищем (з його будівництвом Старий і Новий Кадикчан використовувалися все більш для ведення господарства (теплиць, городів, свинарників і т. п.). На сході була ще одна вугільна шахта (в народі — сімка, № 7, яку закинули в 1992-му році).

У листопаді 1996 року на шахті стався вибух, загинули 6 осіб. Після вибуху шахта була закрита. Людей почали виселяти з селища, видавши їм від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на переселення, в залежності від вислуги років. У 2001 році будинки законсервували, відключивши їх від тепла і електрики. Однак навіть у 2001 році в селищі залишалися житловими 4 вулиці (Леніна, Будівельників, Шкільна (на ній була АТС) і Південна (найвіддаленіший від центру будинок) і один будинок по вулиці Миру (в якому була поліклініка, а на той час - і лікарня, а також комунальні служби). У 2010 році Кадикчан повністю спорожнів.

• Кадыкчан. Ру — Информационный сайт о поселке Кадыкчан
• Мёртвые города России
• Weather in Kadykchan