Казарма
Каза́рма — споруда, призначена для тривалого розміщення особового складу військового формування.
![](../I/Collins_Barracks%252C_Dublin.jpg.webp)
![](../I/Barracks-sweden.jpg.webp)
Етимологія
Походження слова казарма можливо пов'язане з арабським словом аль-Казр, що у свою чергу було утворене з латинського лат. castrum (укріплений військовий табір). Схожі позначення можна знайти в багатьох романських мовах:
Історія
Казарми вже були відомі в Римській імперії. Тоді в казармах знаходилося все, що солдатам потрібно було для повсякденного життя. У казармах були пекарі, чоботарі і інші ремісники. Під кінець 17 століття з виникненням «постійних військ» розвинулося будівництво казарм. До цього солдати були розміщені в звичайних житлових будинках.
У XVIII столітті в Пруссії в казармах жили сім'ї військових.
Казарми XIX століття у Німеччині служили виключно для розквартирування солдатів. Будувалися будівлі різних розмірів, для розміщення рот або батальйонів. Часто для кожної роти був призначений окремий поверх, при цьому біля сходів знаходилися кімнати унтер-офіцерів для кращого контролю над рядовимі.
Казармені містечка сьогодні, як правило, огороджені високими стінами з колючим дротом і охороняються озброєними підрозділами.