Каза Буонарроті

Каза Буонарроті (італ. Casa Buonarroti) — тосканська назва музею, присвяченого відомому італійському скульпторові Мікеланджело Буонарроті.

Каза Буонарроті ( Музей Мікеланджело Буонарроті )
43°46′11″ пн. ш. 11°15′48″ сх. д.
Тип музей[1] і нерухомість
Назва на честь Мікеланджело Буонарроті
Статус спадщини національна спадщина Італіїd[2]
Країна  Італія[2][3]
Розташування Флоренція, на розі вулиці Буонарроті та Гібелліна 70 ( Via Buonarroti + Ghibellina 70) .
Адреса 50122[1] Via Ghibellinad
Засновано 1859 рік
Директор Alessandro Cecchid
Сайт Офіційний сайт музею
Каза Буонарроті (Італія)
 Каза Буонарроті у Вікісховищі

Будинок родини Буонарроті у Флоренції

Зауважимо, що сам Мікеланджело не тут народився і не тут мешкав роками, хоча час від часу повертався. Він народився в містечку Капрезе, в провінції Ареццо, а сюди був перевезений дитиною. Він — другий син з шести Лодовіко ді Леонардо Сімоні Буонаррота. Прибутки батька були невеликі, тому дітей швидко залучали до роботи — більшість синів була задіяна у виробництві сукна та шовку, якими уславилась Флоренція. Годувальницею малого Мікеланьоло(так він писав власне ім'я практично все життя) була не мати, а дружина каменяра. Дорослим він жартував, що залучення до обробки каменю всмоктав з молоком годувальниці. Мікеланьоло пристоїли спочатку до майстерні художників Доменіко та Давіда Гірляндайо, а через рік (навесні 1489 р.) він перейшов у художню школу в сади Боболі. Саме там почав займатися скульптурою.

Родина перебралася у Флоренцію. З часом вони придбали три сусідні ділянки, де тільки у 1546–1553 рр. збудували родинний маєток. Сам Мікеланджело мешкав тоді в Римі. Це сюди потайки було перевезене з Риму тіло померлого папського скульптора та архітектора, бо родина бажала поховати того на батьківщині. Поховання відбулося в церкві Св. Хреста (флорентійська Санта-Кроче (базиліка)).

Сучасний вигляд домівка родини Бунарроті отримала лише у 1612 році. Останнім володарем міського будинку родини в 19 столітті був Козімо, що по заповіту передав «палац» муніципалітету Флоренції. З 1859 року, через рік по смерти Козімо, тут облаштували музей.

Відділи музейного закладу
Даніеле да Вольтерра, погруддя Мікеланджело Буонарроті

Це не зовсім меморіальний музей скульптора, незважаючи на скульптури і матеріали, йому присвячені, це швидше музей імені Мікеланджело Буонарроті. Твори майстра, що мали шалену популярність ще за життя митця, давно розійшлися світом (їх зберігають Брюгге, Нью-Йорк,Лондон, Санкт-Петербург,Париж,Рим, Мюнхен, Клівленд). Попитом користувались навіть малюнки і начерки майстра, які роками копіювали і викрадали інші, менш обдаровані митці, аби запозичити та використати хоча б його ідеї. Знаючи про це, сам Мікеланджело або ховав власні малюнки, або знищував їх. Винятків було небагато. Так, він допомагав Даніеле да Вольтерра в створенні композцій для його творів. Вдячний Вольтерре зробив портрет (погруддя) Мікеланджело Буонарроті, що зберігає музей Каза Буонарроті і що в копіях теж розійшовся світом.

Експозиції в Каза Буонарроті не відрізняються багатством. Хоча вдалося зібрати декілька оригіналів митця, серед яких:

Експозиції доповнені галереєю та невеличкими збірками археологічних знахідок, що мають відношення до історії Тоскани, а не до самого Мікеланджело.

  • Картина обманка, натюрморт.
  • Поховальна скринька етрусків з чоловічою фігурою
  • Поховальна скринька етрусків з жіночою фігурою
  • Шафа в музеї

Теракоти та ескізи
Штудія торсу
  • Штудія скульптурної групи
  • Вінченцо Данті, за малюнком Мікеланджело, теракота
  • Вінченцо Данті, за малюнком Мікеланджело
  • Штудія жіночого торсу

Малюнки майстра
  • Мадонна з немовлям
  • Ескіз до Порта Піа в Римі
  • Начерк до композиції «Воскресіння Христа»
  • Алегорія, малюнок

Архітектурні плани
  • Проект для Сан Джованні у Флоренції
  • План центричної споруди
  • План церкви Сан Джованні у Флоренції
  • Начерк фасаду для церкви Сан Лоренцо у Флоренції

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каза Буонарроті

Джерела
  • Ugo Procacci, La casa Buonarroti a Firenze, Milano, Electa, 1965
  • Ragionieri, Vasarri, Casa Buonarroti, Firenze, SPES, 1987
  • Джорджо Вазарі «Життєписи», Т 5, М, «Искусство», 1971, с. 213–344
  • Ротенберг Е. «Мікеланджело Буонарроті», М, « Изобразительное искусство», 1976


  1. Sistema Cultura
  2. dati.beniculturali.it — 2014.
  3. Sistema Cultura — 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.