Казьмін Микола Дмитрович

Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1918 році.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1929 році закінчив Академію комуністичного виховання імені Крупської.

У 1929—1938 роках — викладач; на керівній роботі в органах народної освіти.

У 1938—1939 роках — секретар Івановського обласного комітету ВКП(б) з пропаганди і агітації.

До 1941 року — заступник директора Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б), лектор Ленінських курсів.

З липня 1941 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив у політичному управлінні Новгородської армійської групи Північно-Західного фронту.

У 1942—1947 роках — начальник відділу агітації Головного політичного управління РСЧА — Радянської армії.

У 1947—1948 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б).

У 1948—1949 роках — завідувач сектора агітаційно-масової роботи відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

28 січня — 28 березня 1949 року — член Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б).

У 1949—1955 роках — секретар Ленінградського обласного комітету ВКП(б) (КПРС).

У 1955 — березні 1956 року — завідувач відділу шкіл ЦК КПРС.

У березні 1956 — 1961 року — завідувач відділу науки, шкіл і культури ЦК КПРС по РРФСР.

У 1961 — 29 жовтня 1963 року — директор Центрального музею В. І. Леніна.

Помер 29 жовтня 1963 року після важкої хвороби в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

• старший батальйонний комісар
• полковник

• орден Вітчизняної війни І ст. (24.06.1944)
• орден Червоної Зірки (21.07.1942)
• медаль «За оборону Ленінграда»
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За визволення Варшави»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За перемогу над Японією»
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

• Казьмин Николай Дмитриевич (рос.)