Каледоніт

Каледоні́т — мінерал, основний карбонат-сульфат свинцю і міді острівної будови.

Каледоніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Cu₂Pb₅(SO₄)₃(CO₃)(OH)₆
Nickel-Strunz 10 7.BC.50
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Шотландія[2]
Типова місцевість Leadhillsd[3]
 Каледоніт у Вікісховищі
Каледоніт

Етимологія та історія

Названий на честь древньої назви Шотландії — Каледонія, де він вперше був виявлений.

Каледоніт був вперше знайдений у місцевості Ледхіллс на південному заході Шотландії і описаний в 1820 році Генрі Джеймсом Бруком (1771—1857), який спочатку називав мінерал мідним сульфат-карбонатом свинцю (англ. Cupreous sulphato-carbonate of lead). Через рік Карл Цезар фон Леонгард прийняв це позначення у своєму другому виданні своєї роботи Handbuch der Oryktognosie, але переклав його німецькою мовою як мідьвмісний карбонат свинцю (нім. Kupferhaltiges schwefel-kohlensaures Blei).

Коли Август Брайтгаупт опублікував свою «Повну характеристику мінеральної системи» в 1832 році, назва мінералу базувалася більше на його кристалічній структурі і описувала його як призматичний мідно-свинцевий шпат.

Назва каледоніт, яка діє і донині, нарешті була дана мінералу Франсуа Сульпіче Боданом, який назвав його за латино-кельтською назвою Шотландії, виходячи з місцезнаходження.

Загальний опис

Хімічна формула: Pb5Cu2[(OH)6CO3(SO4)3].

Містить (%): PbO — 69,17; CuO — 9,86; CO2 — 2,73; SO3 — 14,89; Н2О — 3,35.

Сингонія ромбічна.

Ромбо-дипірамідальний вид.

Форма виділення — дрібні кристали, кірочки, щільні агрегати.

Густина 5,76.

Твердість 3.

Колір від густо-зеленого до синього.

Риса зеленувато-біла.

Блиск смолистий.

Злом раковистий.

Крихкий.

Напівпрозорий.

Поширений мінерал зони окиснення мідно-свинцевих родовищ, хоча у промислових масштабах не використовується. Добувається переважно з колекційною метою.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каледоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Каледоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.