Календар муїсків

Тривалий час вважалося, що у муїсків не було свого календаря. Вперше про його наявність було заявлено ченцем Хосе Домінго Дукенсе, що у 1795 році написав «Дисертацію про календарі муїсків, присвячену сеньйору Мутісу». У ній він намагався розшифрувати кілька написів на каменях, що мали, з його точки зору, астрономічне значення, а також довести, що у стародавнього індіанського народу існували ієрогліфічна писемність і календар. Дукесне висунув ідею щодо графічної передачі астрономічних явищ. При цьому він нахил зробив саме не наявності календаря, а на існування писемності в муїсків. Останнє викликало спротив численних науковців.

Багато сучасників, а також дослідники пізнішого часу не прийняли аргументацію Дукесне. Таким чином, у XIX ст. сформувалося «два опозиційних табори»: ті історики, які використовували твір Дукесне як зразок, навіть якщо деякі його положення піддавали критиці і ті, хто, навіть якщо і вважав цю культуру розвиненою, не визнавав твір Дукесне гідним цитування, а спроби знайти у муїсків календар і писемність вважав фальсифікацією.

Вісенте Рестрепо, один із найавторитетніших дослідників індійського минулого кінця XIX ст., був головним опонентом Домінго Дукесне і тих його послідовників, які вважали, що у муїсків були писемність і календар. У своїх основних працях «Критика робіт Домінго Дукесне, присвячених археології» і «Індіанці Чибча до іспанської конкісти» він систематизував і піддав критиці всю відому на той момент інформацію про чибча-муїска. Рестрепо використовував всі доступні йому види джерел, насамперед, хроніки і пам'ятники матеріальної культури.

В подальшому науковий дискус зосередився навколо існування в муїсків писемності, відсунувши питання наявності календаря на задній план. У 1970-х роках було доведено про відсутність писемності. Це також ввалося докащом щодо неіснування календарної системи в чибча-муїсків. Втім деякі окремі свідчення в самих хроніках — щодо свята на честь бога сонця Суа в день літнього сонцестояння 21 червня, вирохування чітких строхів сівби та збору врожаю по декілька разів на рік — свідчить про наявність календаря, що був в усній формі (частина, що стосувалася буденних, землеробських справ). Вираховування свят богів жерцями також у 1990-х роках наштовхнуло дослідників на думку щодо окремого ритуального календаря у муїсків. Втім на сьогодні його не знайдено в якомусь письмовому або графічному вигляді. Деякі вчені висунули гіпотезу, що такий календар зберігався в храмі Сонця в Іраці (столиці держави Согамосо) й був вирізьблений на золотій платині, яку конкістадори переплавили. Водночас про рік сокам (Zocam) згадують хроністи Хуан Родрігес Фрейле та Педро Симон.

На сьогодні значна частина дослідників сходяться на думці, що в муїсків існувала сонячно-місячна система (по аналогії з іншими державами корінних народів Південної Америки). При цьому муїски використовували 2 типи Місячних місяця — Сидеричний Місячний місяць, коли Місяць повертається в свою власну позицію по відношенню до зірок (27,32 днів) і синодичний місяць, який є періодом між повним Місяцем і повним Місяцем (29,53 днів).

Використовувалися два календаря паралельно: календар з 37 місяців використовував синодичні місяці з 29,53 днів (рік звався акротом), в той час, як календар з 20 місяців і — Місячні сидеричні місяці з 27,32 днів (рік звався сокам). До останніх додавався «глухий» (додатковий) місяць. Для позначення попереднього року застосовувалося слово сокамана, для прийдешнього — сокамата.

Рік сокам дорівнювався 1,5 сонячним рокам, а акротом — 3 сонячним рокам і 2 сокамам. 6 років-акротомів дорівнювало 18 сонячним рокам, становивши цикл сарос, 20 років акротомів (20х2 сокамів) становило «століття» муїсків, що нараховувало 60 років за григоріанським календарем. В час настання нового «століття» у муїсків оголошувався загалтний мир, заборонялися війни нач ас святкування приходу нового «століття». Відповідно до досліджень вони відбувалися в долині Убаке у 1563, 1503 та 1464 роках. У Педро Симона є згадка про «Цикл Ата», що складався з 4 акротомів, кожний з яких мав власну назву — «Ата», «Сухука», «Ака» і «Убчіхіка» (за нумерацією муїсків). Втім його значення наразі невідоме.

Сонячний календар за останніми відомостями подлілявся на 4 періоди, які в свою чергу були розділені на 2 частини (літня і зимова), кожна з яких мала місяці по 20 днів (згідно Педро Симону — 12). Основу складали літнє та зимове сонцестояння (відповідно у червні та грудні), до якого все пристосовувалося. Способи користування цим календар поки що не відомі.

Відповідно до записів Гонсало Хіменеса де Кесади місяць ділився на три частини, по десять днів у кожній. Перші десять днів чоловіки не з'єднувалися зі своїми дружинами, а весь цей час жували коку, змішану з дурман-травою, щоб полегшити душу і тіло від турбот і хвилювань і постати чистими перед лицем грізних наших богів. Наступні десять днів всі працювали в полі, будували дороги, підновляли оселі, займалися загонами морських свинок та іншими господарськими справами. А останні десять днів віддавалися домашнім радощам, торгівлі відпочинку, кохалися із жінками. При цьому коригування відбувалося у 3-4 дні.

Муїски вбачали дні й ночі із різною сутністю. Муїски поділяли день на тричатсини: вранці-сакока (Zacoca), обід, після обіду. Ніч-са (Za) поділялася на 2 частини: від заходу сонця до півночі, що називалася саска (Zasca) та від опівночі до рану (Cag'ui). Поняття тижня у муїсків було відсутнє.

• Triana M. La civilización Chibcha. Bogotá, 1970.
• Muñoz G. Arte rupestre en Colombia, estudios de GIPRI 1970—1999 sitios y zonas // Revista Rupestre. № 5. Bogotá, 2003. P. 109—121.
• de Benavides, M. (2001). Carmen. Epıtome de la conquista del Nuevo Reino de Granada: las cosmografıas espanolas del siglo XVI y el conocimiento por cuestionario. Bogota: CEJA.
• Gonzalez, M. S. (Ed.) (1987). Diccionario y gramatica Chibcha. Manuscrito anonimo de la Biblioteca Nacional de Colombia. Instituto Caro y Cuervo. Biblioteca Ezequiel Uricoechea.
• Los Muiscas: Organizacion Ciencia Religión^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• CALENDARIO PERDIDO DE LOS ANDES el calendario de Tiwanaku y de los Muisca^{[недоступне посилання з липня 2019]}