Калинський Тимофій Васильович

Калинський був одним з провідників козацького націоналізму, поборником автономії Гетьманщини, одним з керівників руху за визнання українських козацьких рангів рівносильними аналогами російських імперських рангів.

Калинський був автором необулікованого трактату, «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть». Він запевняв, що ще з 16 століття козацька старшина мала статус шляхти і більші права, ніж російське дворянство. Оскільки не лише старшина, але цілий козацький стан розглядався ним як «лицарський орден з шляхетським статусом», він відповідав російському дворянству. Калинський прирівнював козацьких сотників до московських воєвод, а генеральну старшину до думних бояр. Гетьман був фактичним сувереном, а його ранг рівнявся генерал-фельдмаршалу.[2]

На комісії полтавської козацької шляхти 1808 року Калинський виступив з новою полемічною працею «Примечания о малороссийском дворянстве». Це було фундаментальне обґрунтування прав української знаті, в якому ньому перелічувалися всі права і привілеї, даровані монархами від часів Сигізмунда Августа до Катерини II, цитувалися всі відповідні статті Литовського статуту, а також договори різних гетьманів. На відміну від попереднього трактату, Калинський більш не пропонував, щоб кожний козацький ранг прирівнювався до особливого російського; натомість, всі українські ранги слід було просто ввести у дворянство, генеральну старшину і полковників внести в шосту частину Родословної книги, полкову старшину — в третю, а сотників — у другу.[2]

Окрім громадсько-політичної діяльності Калинський займався малюванням. Протягом 1778—1782 років він виконав близько 30 малюнків із зображенням представників різних станів козацької Гетьманщини. З 1782 року Калинський жив у селі Андріївці на Чернігівщині, де познайомився з місцевим генерал-майором у відставці, істориком і топографом Олександром Рігельманом. Останній написав у 1785—1786 роках «Літописне повіствування про Малу Росію, її народ і козаків узагалі», яке прикрасили роботи Калинського. Праця вийшла у світ у 1847 році, у Москві.

Малюнки з «Літописної оповіді про Малу Росію…» О. Рігельмана.

• «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть» (1805 ?)
• «Примечания о малороссийском дворянстве» (1808)
• Бантиш-Каменский Д. Н. «История Малой России» (1830, ілюстратор)
• Рігельман О. І. «Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» (1786, ілюстратор)

• Д. С. Вирський. Калинський Тимофій Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 35. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Мезько-Оглоблин, О. Тимофій Калинський // Люди Старої України та інші праці. — Острог–Нью-Йорк, 2000.
• Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830.— К.: Основи, 1996.— 317 с. — Розділ 8. ISBN 966-500-065-9
• Оглоблин О. Люди Старої України.— Мюнхен, 1959.
• Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі / Вст. ст., упор. та примітки П. М. Саса, В. О. Щербака. — К.: Либідь, 1994. — 768 с. ISBN 5-325-00163-9.

• Іващенко Г. Герць паперових лицарів // Інститут суспільних досліджень