Київська духовна академія (1819—1918)

Київська духовна академії та Братський монастир, 1911 рік

Київська православна богословська академія — найстаріший православний вищий навчальний заклад в Східній Європі. Академія багато років була центром богослов'я та освіти для православних народів.

Початок академії поклала Києво-Могилянська колегія, яка була створена в 1632 році митрополитом Петром Могилою при допомозі членів Київського православного братства, до якого зокрема входили тодішній гетьман Петро Сагайдачний з Військом Запорізьким Низовим. За словами автора «Історії Русів», гетьман Сагайдачний: «спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням того ж Наказного Гетьмана Петра Жицького, яко в архітектурі тямущого; надав тому монастиреві заможні села і поновив у ньому з допомогою Митрополита Київського Петра Могили стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь Татар приховану по різних монастирях і пещерах».

В 1659 році колегія перетворена в академію, яка стала першим в православному світі університетом загальносвітового рівня. Так, саме її вихованці склали вирішаюче значення в створенні та розвитку вищої освіти в Росії XVIII сторіччя.

В 1817 році Києво-Могилянську академію закрили, проте в її приміщеннях та на її основі була створена Київська духовна академія (цю назву заклад отримав в 1819).

Духовна академія мала славу авторитетного навчального закладу в усьому православному світі. В її стінах викладали Афанасій Булгаков, Петро Кудрявцев, Тауфік Кезма, протоієрей Федір Титов, протоієрей Олександр Глаголєв. Всім їм присвячена експозиція Музею однієї вулиці на Андріївському узвозі Києва.

У 1860—1917 роках щомісячно виходив у світ науковий журнал «Труды Киевской духовной академии»[1].

Академія закрита в 1919 році радянською владою, неофіційно діяла до середини 20-х років.

У 1947—1960 роках діяла відроджена Київська духовна семінарія, яка до 1949 року знаходилася в стінах Михайлівського Золотоверхого монастиря, в потім у стилобаті Андріївської церкви.[2] В 1947 році були зроблені спроби відродження Київської православної духовної академії в стінах Києво-Печерської Лаври.

У 1990-х роках утворилося три навчальні заклади, котрі претендують на звання спадкоємців КДА: Київська духовна академія і семінарія УПЦ (МП), Київська православна богословська академія УПЦ КП і світський Національний університет «Києво-Могилянська академія».

• Випускники Київської духовної семінарії
• Випускники Київської духовної академії
• Викладачі Київської духовної академії
• Київські духовні академія і семінарія
• Духовні навчальні заклади

• Н. А. Шип. Київська духовна академія 1819—1919 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 220. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• А. А. Бойко. Київська духовна академія // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. — 740 с., іл.; Т. 2. Л–Я. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2016. — 1004 с.
• В. Аскоченский, Киев с древнейшим его училищем Академией — К., 1856.
• Титов Ф. Императорская Киевская духовная академия. 1615—1915. (Репринт). — К., 2003.
• Sydorenko, Alexander (1977). The Kievan Academy in the Seventeenth Century. Ottawa: University Of Ottawa Press. ISBN 0-7766-0901-7.
• Kortschmaryk, Frank B. (1976). The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century. New York: Shevchenko Scientific Society.
• Булгаков М., Исторія Кіевской академіи / іеромонах Макарій Булгаков. — СПб.: типографія Константина Жернакова, 1843. — 226 с.
• Кузьміна С. Л., Педагогіка в Київській духовній академії: інституційні умови викладання / Світлана Кузьміна // Київська Академія. — 2008. — Вип. 5. — С.66-73.
• Жуковський А., Вклад Київської Духовної Академії і її «Трудів» на культурному і богословському відтинках // «Український історик», 1988, № 01-04; 1989, № 01-03.
• Головащенко С. І., Структура викладання бібліологічних дисциплін у Київській духовній академії, її ідеологія та методика (кінець XIX — початок XX ст.) / Сергій Головащенко // Київська Академія. — 2009. — Вип. 7. — С.44-53.
• Вишневский Д. К. Киевская академия в первой половине XVIII столетия // Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1903; 371 c.
• Митрофан (Божко), ієром. Київська духовна семінарія 1946—1947 рр.: обставини відкриття та перший навчальний рік // Труди Київської Духовної Академії. — № 33. — К.: Київська духовна академія і семінарія, 2020. — С.186-196.
• Mitrophan Bozhko. The Kyiv Theological Seminary in 1947—1960: A Brief Introduction to Further Study // Теолошки погледи. — Т. LIII. — № 3. — Београд: Свети Архиереjски Синод Српске Православне Цркве, 2020. — С.723-742.
• Митрофан (Божко), ієром. Спроба відкриття Київської православної духовної академії в стінах Києво-Печерської Лаври у 1947 р. // Могилянські читання 2021. Вивчення та збереження культурного надбання: до 95-річчя заснування Національного заповідник «Києво-Печерська лавра». Зб. наук. праць. — К.: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Видавництво «Фенікс», 2021. — С.60–66.

• Київська духовна академія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Київська духовна академія // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 373-375.