Кальцеї

Ка́льцеї[1], ка́лкеї[2] (лат. calceī), однина — «ка́льцей», «ка́лкей» (calceus) — вид взуття, поширений у Стародавньому Римі. Являли собою шкіряні чоботи висотою до щиколоток, відрізнялися від каліг закритим миском. Слово calceus походить від лат. calx, род. відм. calcis («п'ята»)[3].

Римлянин у кальцеях. Фреска гробниці у Пестумі (Італія)

Право на носіння кальцеїв мали лише римські громадяни, чужоземцям і рабам їх носити заборонялося. Аристократи носили червоні кальцеї з срібляними пряжками та чорними ременями — кальцеї муллеї, прості громадяни — чорні без прикрас. Імператор мав кальцеї пурпурового (імператорського) кольору.

Інше

Припускають, що у результаті змішання слів caligae («каліги») та calcei («кальцеї») у середньогрецькій мові з'явилося слово καλίκια («рід шкіряного взуття») від якого виводять, за одною з версій, українське «каліка» (у значенні «мандрівний співець духовних пісень»)[4]. По всій середньовічній Європі такі чоботи були звичайним взуттям мандрівників та прочан.

Примітки
  1. Середньовічна вимова
  2. Класична вимова
  3. Calceolate (англ.)
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.