Калінін Сергій Володимирович
Сергі́й Володи́мирович Калі́нін (25 серпня 1974 — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
Калінін Сергій Володимирович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
25 серпня 1974 Запоріжжя |
Смерть |
29 серпня 2014 (40 років) Осикове |
Поховання | Запоріжжя |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | 93 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
Проживав у місті Запоріжжя, Шевченківський район. По закінченні школи працював на Запорізькому абразивному комбінаті, відслужив в армії, у прикордонних військах в Одесі.
Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу, 93-тя окрема механізована бригада.
Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗІЛ-131, був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли до іншої. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові, 31 серпня були підірвані терористами разом з машиною.
11 вересня рештки були зібрані та вивезені пошуковцями Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан»). Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 26 вересня 2015 року з воїном попрощалися в Запоріжжі.
Залишилися батьки, дружина та троє дітей.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»