Камизяцький район

Вигляд з висоти польоту

Район розташований у межах Прикаспійської низовини на півдні Астраханської області у дельті річки Волга. Рельєф представлений пласкою дельтовою рівниною. На півночі район межує з Приволзьким районом, на сході — з Володарським, на заході — з Ікрянинським районом. На півдні район виходить до Каспійського моря. Площа району становить 3493,43 км², земельний фонд 5204,43 км², з яких під водоймами 3014,47 км², під сільськогосподарськими угіддями 1362,97 км², під болотами 432,09 км², ліси займають всього 93,16 км².

Територія району знаходиться у зоні, яка підлягає впливу процесів, пов'язаних із трансгресією Каспійського моря, і має статус «зони підвищеного ризику». Територія помережана великою кількістю рукавів та проток річки Волга, які за принципом опахала розбиваються на дрібніші по мірі наближення до моря. Найбільшими водними артеріями є річки Кізань, Стара Волга, Іванчуг, Табола.

Серед корисних копалин видобувається цегляна глина, район має запаси мінеральних вод. Останнім часом почались пошуково-розвідувальні роботи на Полдневсько-Промисловській структурі та перехід до промислового видобутку вуглеводневої сировини.

Самосдельське городище

У межах району знаходиться Самосдельське городище — пам'ятка архітектури, залишки середньовічного поселення, на якому активно проводяться археологічні розкопки.

Район був утворений 14 липня 1925 року згідно з постановами Астраханського губернського виконкому та президії Всеросійського ЦВК від 6 липня. До складу новоутвореного району увійшли повністю Камизяцька волость, частково Началовська, Семибугрівська та Чаганська волості. На момент утворення району до його складу входили 49 населених пункти з населенням 28852 особи. Діяло 15 шкіл, дитячий будинок, 2 лікарні, суд, міліція, 2 поштових відділення. Першими керівниками були М. П. Зверєв, І. І. Шорохов, В. П. Шашунов. До кінця 1927 року у районі були створені перші 2 колгоспи, наступного 1928 року — ще 32, які займались в основному рибальством.

У травні 1944 Камизяцький район був розукрупнений, частини передані до Травінського та Зеленгинського районів. Населення меншого району становило 22072 особи, він складався з 10 сільрад і мав площу 1083,06 км². У районі діяло 14 колгоспів, МТС, 7 підприємств, 26 шкіл, 4 дитячих садочки, 4 лікарні, кінотеатр, 3 бібліотеки, будинок культури, готель. В роки Другої світової війни понад 11 тисяч жителів району брали участь у боях, не повернулось близько 4 тисяч. Звання Героя Радянського Союзу отримали 4 осіб — Кононенко А. А., Кошманов М. М., Смірнов П. М. та Ніконов К. П.

З 1961 року у районі почались створюватись радгоспи, першим був «Травінський» у селі Самосделка. До початку 1970-их років вже було створено 9 радгоспів. У лютому 1963 року Травінський район був ліквідований і переданий назад до складу Камизяцького.

АТП району

У цьому районі проживає суттєва казахська національна меншина, яка становить 32,7 %.

До складу району входять 3 міських та 17 сільських поселень, які об'єднують 1 місто, 2 смт та 44 сільських населених пункти (26 сіл та 18 селищ). Станом на 2010 рік існувало Каспійське сільське поселення, яке складалось з одного селища Каспій, але воно було включене до складу Раздорського сільського поселення.

Серед закладів освіти у районі діє 44 школи, у місті Камизяк є сільськогосподарський коледж та ПТУ № 24, центр дитячої творчості, клуб юних моряків, 2 ДЮСШ, ліцей. Медицина представлена 2 районними та 4 дільничими лікарнями, 2 амбулаторіями та 35 ФАПами. За культуру в районі відповідають 43 клуби, 29 бібліотек, громадський музей «Із історії Камизяцького краю».

• Офіційний сайт району
• Про розкопки на Самосдельському городищі