Камищенко Дмитро Юхимович

Народився в багатодітній робітничій родині, батько працював ковалем. Родина проживала в селі Архангельському Херсонської губернії. До 1919 року Дмитро Камищенко навчався в початковій народній школі. У 1919—1923 роках — підмайстер у слюсарній майстерні.

З 1923 по 1925 рік навчався в Херсонській сільськогосподарській школі. У 1924 році вступив до комсомолу.

У 1925—1929 роках — студент Київського сільськогосподарського інституту, агроном.

У 1929—1930 роках — агроном-механізатор Червоного цукрового комбінату. Став конструктором машини для копання цукрових буряків.

З осені 1930 до 1932 року навчався в аспірантурі Київського науково-дослідного інституту сільськогосподарського машинобудування.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У травні 1932 — червні 1934 року — помічник уповноваженого, уповноважений сільськогосподарського відділу Київського обласного відділу ОДПУ УСРР.

З 1934 року — в Київському науково-дослідному інституті сільськогосподарського машинобудування та Інституті цукрової промисловості.

У 1935—1936 роках — контролер сільськогосподарського відділу уповноваженого Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Київській області; завідувач сільськогосподарської групи уповноваженого Комісії радянського контролю при РНК СРСР по Київській області.

У березні 1936 року виїхав для контролю за весняною сівбою до Корсунського району Київської області, де залишився до осені 1936 року та сконструював нову сіялку.

З серпня по грудень 1936 року — керівник республіканської наукової лабораторії нових методів посіву в місті Києві. У грудні 1936 — жовтні 1937 року — директор науково-дослідної станції нових методів посіву в місті Києві. У жовтні 1937—1941 роках — директор Всесоюзного науково-дослідного інституту нових (наукових) методів посіву в місті Києві; директор Київського науково-дослідного інституту рослинництва.

Отримав визнання завдяки удосконаленням сіялки та розробки нових способів засіву. Вірний послідовник та друг академіка Трохима Лисенка.

Потім — помічник президента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (ВАСГНІЛ) Трохима Лисенка. Працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті електрифікації сільського господарства.

Помер у 1964 році в Москві. Похований на П'ятницькому цвинтарі.

• орден Трудового Червоного Прапора (5.10.1937)
• ордени

• ^{[недоступне посилання з червня 2019]}