Камфоросома монпелійська

Утворює густу дернинку, з якої виходять однорічні білуваті або білоповстисті квітконосні пагони, розгалужені тільки в суцвітті. Листки чергові, ниткоподібно-шилоподібні, кілюваті, волосисті, згодом майже голі. Квітки дрібні, двостатеві, одиничні, в пазухах приквіткових листків, утворюють густе колосоподібне суцвіття.

Оцвітина проста, овальна, чотирилиста, 3—3,5 мм завдовжки, густоволосиста; два бокові її зубці зелені, середні зубці — плівчасті. Плід — нерозкривний, з плівчастим оплоднем; насінина вертикальна, видовженоовальна, з розсіяними залозками. Цвіте у липні — вересні.

Камфоросма монпелійська росте в Донецькому Лісостепу і в Степу, в Криму, особливо на Південному узбережжі; трапляється на південних степах на солонцях, особливо на піскових та щебенистих схилах.

Для виготовлення ліків використовують траву, яку збирають під час цвітіння рослини. Сушать у затінку на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.

Надземна частина рослини містить 0,2 % ефірної олії з запахом гіркого мигдалю.

Камфоросма монпелійська має збуджуючі, потогінні та діуретичні властивості. У народній медицині настій трави камфоросми приймають усередину при нервових захворюваннях, коклюші, хронічному нежиті, простудних захворюваннях та водянці, при відсутності менструацій; місцево — для гоєння ран. Припарки з трави застосовують як засіб, що сприяє розсмоктуванню пухлин.

• Камфоросма монпелійська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 193. — ISBN 5-88500-055-7.

• Камфорне дерево