Менструація

Розвиток та руйнування ендометрію протягом менструального циклу.

Перші спроби науково обґрунтувати призначення менструації належать Томі Аквінському, котрий спирався на філософські судження Аристотеля. Тома вважав, що менструальна кров утворюється з перетравленої їжі, з неї в разі запліднення утворюється тіло дитини[4].

Основна стаття: Менархе

Перша менструація, свідоцтво сформованості основних зв'язків у жіночій репродуктивній системі, у більшості сучасних дівчаток настає у 11—15 років[5] (в середньому в 13 років і кілька місяців), частіше в зимовий період. Однак репродуктивна система далеко не завжди функціонує стійко, тому нерідко регулярний менструальний цикл встановлюється не відразу, у більшості дівчат це відбувається протягом від пів року до 1,5 року.

Менархе не є ознакою статевої зрілості, а всього лише свідчить про настання другого етапу статевого дозрівання — остаточного дозрівання репродуктивної функції жіночого організму. Повноцінна статева зрілість передбачає не лише здатність до зачаття, а й до виношування плоду, пологів, виходжування й вигодовування, а також догляду за дитиною.

У всіх країнах сьогодні в середньому відзначається більш раннє настання менархе, що пов'язано із загальним прискоренням розвитку організму (акселерація). Не вважається патологією і пізніше її настання — у 15—17 років. Певне значення щодо цього мають сімейна схильність (наприклад, пізнє менархе в матері), особливості будови тіла (у повних дівчаток менархе звичайно буває раніше, а в худорлявих — пізніше середнього строку), а також матеріально-побутові умови (за спостереженнями закордонних гінекологів, у дівчаток із менш забезпечених верств суспільства менархе настає пізніше). Розвиток і становлення менструальної функції можуть затримуватись з огляду на посилені заняття спортом. Особливо це характерно для спортивної гімнастики і навпаки цього не спостерігається під час занять плаванням.

Важливо пам'ятати точну дату настання менархе, строк, протягом якого менструації стали регулярними і з постійним темпом, а також особливості самопочуття в період, який безпосередньо передував менархе, і в період встановлення регулярного циклу. Ця інформація може стати важливою для гінеколога в разі виникнення яких-небудь порушень репродуктивної функції.

Менструальний період триває в середньому близько 35 років: від менархе до 45—50-річного віку. Характер менструацій не залишається постійним: він може змінюватися після пологів, з початком статевого життя, після аборту (в цьому випадку на якийсь час або постійно може змінюватися тривалість циклу: наприклад, подовжується на 2—3 дні).

Звичайно менструації з'являються[6] регулярно, через однакові проміжки часу:

• через 28 днів (середньостатистичний цикл) — 60 % жінок,
• через 21 день (короткий цикл) — 28 % жінок,
• через 30—32 дні (довгий цикл) — 10—15 % жінок.

Тривалість менструації в середньому 5—7 днів.

За час кожної менструації виділяється приблизно 50—200 см³ кров'янистої суміші, в якій кров складає лише 25—30 см³ (це значно менше, ніж вважалося раніше), решта — секрет залоз, розміщених у слизовій оболонці матки. Менструальні виділення не зсідаються, оскільки, по-перше, кров значно розбавлена виділеннями залоз і, по-друге, в них містяться ферменти, які перешкоджають зсіданню. Тобто, виділення при нормальній менструації не повинні відходити згустками, їх наявність — ознака маткової кровотечі, і в цьому випадку необхідно звернутися до гінеколога.

Нормальна менструація не супроводжується хворобливими відчуттями, однак не вважається відхиленням від норми і наявність деякої важкості і болісності внизу живота, погіршення загального самопочуття. Вираженіший дискомфорт може стосуватись передменструального синдрому, сильний — передменструального дисфоричного розладу.

Тканинна прокладка

При менструаціях необхідно особливо ретельно дотримуватися гігієни (щоденний душ, підмивання 2-3 рази на день) у зв'язку з тим, що кров'янисті виділення є сприятливим середовищем для розмноження бактерій, у тому числі патогенних.

До засобів менструальної гігієни належать прокладки і тампони. У європейських країнах, США та Канаді набувають популярності менструальні чаші. Будь-які внутрішні засоби гігієни (тампони, чаші) варто своєчасно замінювати / належно стерилізувати, аби запобігти синдрому токсичного шоку.

Медициною під час менструації не рекомендуються:

• повні занурення і ванни (як в прісній, так і солоній воді), для купання рекомендується користуватися душем;
• протипоказані статеві стосунки через небезпеку інфікування;
• алкоголь і гостра їжа, оскільки вони посилюють маткові кровотечі завдяки припливу крові до органів черевної порожнини;
• надмірність у фізичних навантаженнях;
• психічні та психологічні перевантаження.

Основна стаття: Розлади менструального циклу

Менструальні порушення поділяються на розлади тривалості циклу, розлади менструацій, розлади виділень, дисменорею та передменструальні синдроми.

Розлади тривалості менструального циклу:

• Дисменорея — нерегулярні менструації.
• Поліменорея — підвищена частота менструацій.

Розлади менструації:

• Аменорея — відсутність менструацій.
• Опсоменорея — збільшення тривалості менструацій.

Розлади виділень:

• Менорагія — збільшений об'єм менструальних виділень.

Дисменорея:

• Альгоменорея — болісні менструації.

Передменструальні синдроми:

• Передменструальний синдром — індивідуальний симптомокомплекс за 5-14 діб перед менструацією.

• Передменструальний дисфоричний розлад — ускладнене протікання передменструального синдрому.

Більшість культур (від древніх міфів до сучасних індустріальних суспільств) стигматизують менструацію, трактуючи її як явище негативне, свідчення жіночої «гріховності», причину неврожаю чи суспільних негараздів. Нормальну фізіологічну періодичність жіночої репродуктивної системи в древності пов'язували з ризиком неуспіху чоловіків, тому деінде жінок під час менструації ізолювали в спеціальних приміщеннях, обмежували доступ до праці, забороняли спілкування, фізичні контакти, секс. Християнство забороняло доступ до церкви та справляння культу час менструації; поширені різноманітні забобони в суспільній свідомості.

Стигматизація менструації є формою мізогінії. Негативні табу змушують нас сприймати менструальну функцію як щось, що треба приховувати, щось ганебне. Крім того, не називаючи явище, ми підкріплюємо ідею, що це явище не варто називати.

Проявом табуювання менструальності в сучасному світі є евфемізми, використовувані замість слова «менструація» у медіа та рекламі («ці дні», «критичні» дні, «періодичні болі у жінок» в рекламі прокладок та тампонів), а також метафори та іносказання, аби уникнути згадки про менструацію у побуті («незручна тема»[2], «гості з Краснодару», «Червона Армія», «ці справи», «технічні причини» тощо). Хоча менструація є ознакою здорового організму, а інші стани «тілесного низу», включаючи патологічні, вживаються вільно («пронос», «геморой», «гази»).

У рекламах засобів менструальної гігієни, фільмуючи менструальну кров, використовують рідини будь-яких кольорів, крім червоного.

Через соціальний осуд плям від менструальної крові (шкільний булінг) за відсутності доступу до засобів менструальної гігієни значна кількість дівчат у країнах, що розвиваються, щомісяця пропускають заняття, від чого страждає їхня освіта.

Приклади архаїчного мислення в трактуванні менструації:

• Міфологія мая пояснює походження менструації як покарання за порушення жінкою соціальних правил шлюбного союзу. За повір'ями, менструальна кров перетворюється в змій та комах, що використовуються в чорній магії для відродження місячної богині[7].

• Під час японсько-корейської війни 1592–1598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[8]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія інь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[8].

• Порушення менструального циклу: аменорея, маткова кровотеча
• Передменструальний синдром та дисфорія
• Овуляція
• Білі
• Лохії
• День менструальної гігієни

1. Навіщо жінки мають місячні - адже у більшості ссавців їх немає? Відповідає наука (укр.). 3 квітня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
2. Чому в жінок відбуваються менструації [Цікава наука] - Why do ... (укр.). Процитовано 25 травня 2019.
3. Як виникло табу на менструацію?. Політична Критика (укр.). 17 вересня 2018. Процитовано 25 травня 2019.
4. Делюмо, Жан (1994). Ужасы на Запае. Москва: Голос. с. 306.
5. Мати й дитина: книжка для молодих батьків: Переклад з румунської / Еміл Кепрару, Герта Кепрару ; переклад Марина Солов'янова. — Київ: Веселка, 1994. — 462 с. — ISBN 5-301-01680-6 Сторінка 22.
6. Цикл місячних - Який нормальний цикл місячних - Що таке цикл місячних. wifey.com.ua. Процитовано 8 листопада 2019.
7. Braakhuis, H.E.M.(2005), Xbalanque's Canoe. The Origin of Poison in Q'eqchi'-Mayan Hummingbird Myth, Anthropos 100: 175—185
8. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.
9. Стигматизація менструації. Уривок з посібника про менструацію (посилання на повний текст тут).. Феміністична Майстерня Львів (укр.). 24 грудня 2018. Процитовано 25 травня 2019.
10. Чому в жінок відбуваються менструації [Цікава наука] - Why do ... (укр.). Процитовано 25 травня 2019.
11. «Червоні дні календаря»: чому говорити про місячні не соромно. The Village Україна. 21 березня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
12. Мізіна, Про автора Дарина (10 квітня 2019). Менструація на обкладинці. Заборона підтримує випуск коміксу про жіночу тілесність. Заборона (укр.). Процитовано 25 травня 2019.
13. Лів Стрьомквіст «Заборонений плід». видавництво «Видавництво» (укр.). Процитовано 25 травня 2019.

• (рос.) Основы эндокринологической гинекологии, — М., 1966.
• (рос.) Е. И. Кватер «Гормональная диагностика и терапия в акушерстве и гинекологии», 3 издание, — М., 1967.

• Місячка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1004-1006. — 1000 екз.
• Місячка // Українська Загальна Енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станіславів; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2: З – Р. — С. 736-737.