Камінь вагітної жінки

Камінь вагітної жінки (араб. Hadjar el Hibla‎) — відомий ще як «камінь Півдня» є монолітом доби Римської імперії[1]. Розташований в Баальбеці в Лівані і вважається одним з найбільших монолітів у світі. Маса каменю становить понад 1000 т. За розмірами він сягає 20 з невеликим метрів завдовжки, понад 4 метрів завширшки і близько 4 метрів заввишки, не є паралелепіпедом.

Камінь вагітної жінки

33°59′54″ пн. ш. 36°11′55″ сх. д.
Країна  Ліван
Тип Моноліт і місце розкопок
Камінь вагітної жінки
Камінь вагітної жінки (Ліван)
 Медіафайли у Вікісховищі

Неподалік від нього були виявлені два інших, старших за віком моноліти в 1990-х і 2014—х рр. Три вапнякові блоки, що були призначені як компоненти для прославленого своїм гігантизмом римського храмового комплексу Баальбек, так і ніколи не були переміщені з копальні.

Назва

Спочатку камінь називали Хаджар ель-Кібл (араб. حجر القبلة‎), що в перекладі означає «камінь півдня», надалі араби перейменували його в Хаджар ель-Хублі (араб. حجر الحبلى‎) — «камінь, відторгнутий від материнського масиву». На багатьох мовах світу ця назва звучить як «камінь вагітної жінки».

З приводу походження назви "камінь вагітної жінки " існує кілька версій. За однією з них камінь був названий через вагітну жінку, яка переконувала жителів Баальбека, що знає секрет древніх по переміщенню цього каменю і що розповість їм його, якщо вони будуть годувати її, поки та не народить дитину. За іншою версією назву дала легенда про вагітного джина, якому було доручено виготовити і перемістити цей кам'яний блок. Також дехто вірить, що якщо жінка доторкнеться до нього, то вона стане більш плодовитою.

Опис

Камінь вагітної жінки знаходиться в Баальбеці[2] в Лівані на відстані приблизно в 900 м від храму сонця (храму Юпітера). Його нахил до горизонту становить кут близько 30 °.

Кам'яний блок складається з вапняку, не є паралелепіпедом, довжина блоку 20,31-20,76 м, ширина — 4 м внизу і 4,14-5,29 м вгорі, висота — 4,21-4,32 м. При щільності 2,6-2,8 г/см³ маса становить трохи більше від 1000 т. Даний моноліт за габаритами і масою перевершує трилітони, що знаходяться в основі храму сонця[3], маса кожного з яких є 800 т.

Камінь оброблений з 3-х сторін, і злегка втоплений в землю. У верхній третині моноліт має тріщину, яка, хоч і не проходить через камінь але не є небезпечною.

Призначення
Камінь вагітної жінки

На думку деяких вчених, камінь вагітної жінки призначався для храму сонця[4]. Він разом з трилітонами мав розташовуватися в основі храму. На думку дослідників, такий кам'яний блок міг послужити заготівлею для обеліска. Призначення цього каменю, як і спосіб його виготовлення і переміщення, є предметами суперечок протягом багатьох років. За підрахунками, щоб зрушити даний моноліт, потрібно одночасне зусилля 40000 чоловік. У місці, в якому він розташовується, розмістити таку кількість людей проблематично, так само як і керувати ними. Про те, як стародавні видовбали і обробили такий шматок породи, теж висунуто кілька версій, але всі вони спірні.

Примітки
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
  2. http://www.livan.info/baalbek-drevnij-gorod-v-livane/
  3. http://www.epochtimes.com.ua/ru/novosti-nauki-i-tehniki/gygantskye-kamny-baalbeka-74685
  4. Ruprechtsberger, Erwin M. (1999), «Vom Steinbruch zum Jupitertempel von Heliopolis/Baalbek (Libanon)» [From the quarry to the Jupiter temple of Heliopolis/Baalbek (Lebanon)], Linzer Archäologische Forschungen (in German) 30: 7–56
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.