Канерштейн Олександр Михайлович

Син Михайла Канерштейна.

Закінчив Київську консерваторію по класу композиції Б. Лятошинського (1955), по класу фортепіано К. Михайлова (1956).

Після виконання диригентом Н. Г. Рахліним у 1955 році Першої симфонії О. Канерштейна журнал «Радянська музика» відмітив, що автор «зробив серйозну заявку на створення великої форми, насиченої справжнім симфонізмом».

З 1957 року — викладач Київського музичного училища.

О. Канерштейн написав оперу «Скуті одним ланцюгом»/(«Скованные одной цепью»); балет «Євпраксія»; дитячий балет на історико-революційну тему «Мальчиш-Кибальчиш»; музично-хореографічні картини: «Перевал», «Дон Кіхот і Дульцінея»; чотири симфонії; концерти — для фортепіано, скрипки, балалайки, гобоя та фагота з оркестром; кантати: «З тобою ми, сестро-Росіє» на вірші О. Новицького, «ХХ століття» на вірші В. Коротича. Всі твори своєрідні у використанні засобів виразності, підпорядкованих розкриттю змісту.

З 1957 — викладач Київського музичного училища.

Заслужений діяч мистецтв України (1993). Лауреат премії імені Б. Лятошинського (1996), М. М. Вериківського(2003).

Член НСКУ.

• опера — «Не схиливши голови» (лібр. І. Комарової і Г. Конькової за кіносценарієм Д. Сміта, 1967),
• камерні опери — «Готель кохання» (лібр. О.Стельмашенка за новелою А.Моруа «Готель Тапатос», 1994), «Зустріч з минулим» (лібр. О.Стельмашенка за віршами поетів-антифашистів, 1985);
• балети — «Мальчиш-Кибальчиш» (лібр. І. Каниїіна, 1974-77), «Євпраксія» (лібр. О. Стельмашенка за однойменним романом П. Загребельного, 1982), «Тривожна юність» (1984)
• музично-хореографічні картини — «Перевал», «Дон Кіхот і Дульсінея»
• вокально-симфонічні кантати: «XX століття» (сл. В.Коротича, 1986) та ін.
• для мішаного хору, фп. тріо та цимбал — «Київський диптих — спогади» (сл. М.Зерова, 2001):
• для симфонічного оркестру — 7 симфоній (1955, 1959-60, 1976, 1977-78, 1982, Американська — 1994, «Quo vadis aveum?» (з хором, сл. В.Коротича. 1997), «Фестивальна увертюра» (1960). симф. фреска «Київська Русь» (1982),
• сюїти з балетів «Євпраксія» (1983), «Невловимі в місті» («Тривожна молодість») (1999),
• для камерного оркестру — «Образи» (1973–1976), «Епітафія: 29 вересня 1941 р.» (1991);
• концерти — для фортепіано (1966–1967), скрипки (1971), віолончелі (1989), для гобоя і фагота (1985), для фп., квінтету духових і ударних (1987, 2-а ред. 2001);
• камерно-інструментальні ансамблі — Фп. квінтет (1990), струнні квартети (1954, 2002). Фп. тріо (1975);
• для фортепіано — Соната (1953), Три фуги (1956) та ін.:
• для віолончелі і фортепіано — Сонати (2000);
• для брас-квінтету «In memorian» (1998),
• п'єси — для скрипки, віолончелі, труби, балалайки:
• романси, пісні, музика до мультфільмів.

• Деревенко Г. Тро перед слухачем // Культура і життя. — 1978. — 15 березня.
• Левченко В. У камерному жанрі // Музика. — 1978. — № 5.
• Грузинська І. Спеціально для Гілеї // Культура і життя. — 1985. — 4 серпня.
• Загайкевич М. Київські прем'єри // Культура і життя. — 1991. — 2 лютого.
• Сікорська І. Секрет композиторського щастя // Культура і життя. — 1995. — 6 грудня.
• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
• Юнаков О. Архітектор Йосип Каракіс. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — 544 с. — ISBN 978-1-68082-000-3.

• Канерштейн Олександр Михайлович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 311.
• Олександр Канерштейн на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на animator.ru (рос.)