Рахлін Натан Григорович
Ната́н Григо́рович Ра́хлін (28 грудня 1905 (10 січня 1906), Сновськ — 28 червня 1979, Казань) — український диригент.
| Натан Григорович Рахлін | |
|---|---|
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 грудня 1905 (10 січня 1906) |
| Місце народження | |
| Дата смерті | 28 червня 1979 (73 роки) |
| Місце смерті | Казань |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство |
 СРСР |
| Професія | диригент, педагог |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Вчителі | Бердяєв Валеріан Валеріанович |
| Жанри | класична музика |
| Нагороди |
  |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографічні дані
Народився 28 грудня 1905 (10 січня 1906) року на станції Сновськ (нині місто Сновськ Чернігівської області) в музично обдарованій бідній єврейській сім'ї. У 1923—1927 роках навчався в Київській консерваторії, 1930 року закінчив диригентський факультет Музично-драматичного інституту імені Лисенка в Києві.
Був диригентом симфонічних оркестрів у Харкові, Києві, Москві та Казані. У 1932—1934 роках — диригент симфонічного оркестру Харківського радіокомітету. У 1934-35 рр. працював у Куйбишеві, у 1935-37 рр. — у Донецьку. У 1937—1941 і 1945—1962 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру УРСР у Києві, у 1941—1945 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР (Москва).
1966 року за активної участі Рахліна створено Симфонічний оркестр Татарської АРСР (Казань), яким Натан Григорович керував до останніх днів життя.
У 1938—1966 роках (із перервою) викладав у Київській консерваторії (від 1946 — професор). У 1967—1979 роках — професор Казанської консерваторії.
Був членом КПРС (від 1947).
Помер 28 червня 1979 року в Казані. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Творчість
Чимало творів українських композиторів були виконані вперше під диригентурою Рахліна: третя симфонія Бориса Лятошинського, «Героїчна увертюра» Віктора Косенка, твори Вадима Гомоляки, Георгія Майбороди, Льва Колодуба та ін.
Визначався досконалою диригентською технікою, що дозволяла йому досягти високого музичного рівня в роботі з оркестром за мінімуму репетицій. Артист експресивного напрямку, Н. Рахлін славився своїми інтерпретаціями великих полотен Бетховена та Чайковського, симфоній Дворжака, симфонічних поем Ліста.
Звання, премії, нагороди
- 1938 — лауреат першого Всесоюзного конкурсу диригентів (друга премія).
- 1948 — народний артист СРСР.
- 1952 — Сталінська премія.
- Нагороджено орденом Леніна, двома іншими орденами, медалями.
Родина
Донька видатного диригента, Леонора Рахліна (1934—2006) — видатний краєзнавець та мистецтвознавець.
Джерела та література
- Швидкий В. П. Рахлін Натан Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 141. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література
- Жадько Віктор. Некрополь на Байковій горі. — К.,2008. — С. 278.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 291.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 487.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 501.
- Матусевич Н. И. Натан Григорьевич Рахлин — народный артист СССР. — К., 1960.
- Современные дирижеры / Сост. Л. Григорьев, Я. Платек. — Москва, 1969.