Канлибаєва Жаман Мусагалієвна

Народилася в 1923 році в сім'ї робітника (згодом політпрацівника) Мусагалі Канлибаєва[2]. Пішла в школу в 1931 році (в 9 років, відразу до другого класу) через часту зміну місця проживання[2]. У 1940 році вступила на гідрогеологічний відділення[2] Казахського гірничо-металургійного інституту[3] (нині Казахський національний технічний університет ім. К. І. Сатпаєва), але після першого семестру перевелася на маркшейдерська відділення, яке закінчила в 1946 році (дипломний проект, захищений на «відмінно», готувала на рудниках Леніногорська). У 1946—1974 роках молодший, старший науковий співробітник, потім завідувач маркшейдерського відділу Інституту гірничої справи АН Казахстану[4].

У 1952 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Розрахунок зрушень поверхні під впливом підземних розробок в Карагандинському басейні»[5] (науковий керівник — професор Степан Гаврилович Авершин), ставши першою казашкою, що отримала ступінь кандидата технічних наук в галузі гірничої справи[6]. У 1965 році захистила докторську дисертацію на тему «Закономірності і методика вивчення процесу зрушення гірських порід в масиві і деякі питання підземних розробок (На прикладі Карагандинського басейну)»[7].

Померла 2 лютого 1974 року від відсутності післяопераційного догляду[8].

Чоловік Казім Абулгазін (протягом 28 років — головний інспектор Казахстану з охорони праці; познайомилася в читальному залі гірничо-металургійного інституту). Дочка Гульнара (музикознавець, професор[9]), син Рустем, сестра Діналла, брати Ораз і Аристан[9], внуки[10].

Була головою вченої ради Інституту гірничої справи Академії наук Казахської РСР, членом вченої ради Казахського політехнічного інституту, членом відділення наук про Всесвіт і Землю, науковим консультантом комбінату «Карагандавугілля». Депутат Верховної Ради Казахської РСР 7-го скликання, протягом ряду років була членом правління Всесоюзного та Республіканського товариств «Знання». У 1968—1974 роках — член президії Комітету радянських жінок[11].

Перша казашка і перша тюркська жінка-маркшейдер, перша жінка, яка спустилася в англійську шахту[12][13]. Перший в світі вчений, яка вивчала закономірності зрушення гірських порід за допомогою радіоактивних ізотопів[14].

Нагороджена орденом «Знак Пошани», знаком «Шахтарська слава»[15] всіх трьох ступенів[16], ювілейною медаллю «За доблесну працю», іншими медалями, Почесними грамотами Верховної Ради Казахської РСР[17].

Про Жаман Канлибаєву знятий документальний фільм (автор сценарію Нурлан Жармагамбетов, режисер Володимир Татенко)[18][3].

Основні наукові праці присвячені вивченню із застосуванням радіоактивних ізотопів процесу зрушення гірських порід в товщі масиву. Запропонувала новий метод вивчення фізики процесів, що відбуваються в гірських масивах, які зруйновані за допомогою радіоактивних ізотопів. Її роботи послужили основою при прогнозуванні процесу зрушення гірських порід в товщі масиву і вирішенні ряду інженерних задач в ході видобутку вугілля[19].

У 1963 році взяла участь у Міжнародній конференції з механіки гірських порід (Краків, Польща), в 1964 році — в Міжнародному конгресі з механіки гірських порід в США, де була єдиною жінкою серед вчених з 14 країн[20].

Читала лекції на гірських факультетах університетів в Ньюкаслі, Шеффілді, Ноттінгемі і Імперіал-коледжі в Лондоні, Політехнічній і Гірській шкілах в Парижі[21]. Особистий архів зберігається в Центральному державному архіві.

Науковий керівник 12 кандидатів наук[22].

Автор 65 наукових публікацій: монографій, статей і брошур[23]. Деякі роботи:

• Фізико-математичні властивості гірських порід і їх вплив на процес зрушення масиву, А., 1972;
• Метод спостережень за зрушенням гірських порід в товщі масиву за допомогою радіоактивних ізотопів, А., 1973.

• Некоторые работы. РГБ.
• Жамал Канлыбаева: хозяйка медной горы.