Каплан Юрій Геннадійович

Юрій Геннадійович Каплан (нар. 2 жовтня 1988, Запоріжжя) — український спiвак, поет і композитор, який здобув популярність після появи на YouTube його гумористичних відеозвернень до зірок шоу-бізнесу; лідер гурту «Валентин Стрикало».

Юрій Каплан
Основна інформація
Повне ім'я Юрій Геннадійович Каплан
Дата народження 2 жовтня 1988(1988-10-02) (33 роки)
Місце народження Запоріжжя
Громадянство  Україна
Професія співак, музикант, композитор
Освіта Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (2010)
Інструменти гітара
Жанр поп-рок, поп-панк, кам-рок, психоделічний рок
Колективи inShe, Cubique Music Band, Валентин Стрикало, Водичка-Пузырьки
strikalo.com
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 2 жовтня 1988 року. Юрій родом з Запоріжжя, де закінчив ліцей. Після ліцею переїхав до Києва, вчився в Київському Національному Економічному Університеті імені Вадима Гетьмана на факультеті міжнародної економіки і менеджменту[1]. У Юрія є брат Марк, на п'ять років молодший[2][3].

Діяльність в інтернеті

Свій перший ролик — відеозвернення до В'ячеслава Малежика — Юрій Каплан опублікував на YouTube в березні 2008 року, назвавшись «Валентином Стрикалом з села Бурильцева». За визнанням автора, це відео було знято під враженням від схожого ролика студії My Duck's Vision, в якому Сем Нікель, один з акторів студії, також звертався до Малежика[4].

Згодом Юрій записав звернення до Тіматі, Діми Білана, Потапа і Насті Каменських, Чай вдвоём, МакSим, Timbaland і Сергія Звєрєва. Звернення до переможця Євробачення 2008 Діми Білана на YouTube протягом місяця з дня розміщення переглянули близько 90 000 користувачів, а посилання на відео поширилися по всьому Рунету. Кількість переглядів ролика із зверненням до Діми Білана перевищила 1 500 000, а зі зверненням до Тіматі — 1 000 000. Загальна кількість переглядів його звернень до зірок естради на YouTube перевищила 5 мільйонів.

Гурт «Валентин Стрикало»

Вперше у своїй кар'єрі Юрій дав виступ як гість на Comedy Club Dnepr Style ще в 2008 році. Перший сольний концерт був даний восени 2008 року в Києві в клубі «Цар». Група «Валентин Стрикало» була утворена в 2010 році. Концертний репертуар складається як з сольної творчості Юрія Каплана в рок- аранжуванні, так і з пісень, що виконувалися в його колишніх колективах: гурт inShe («Так гріє», «Аптека») і гурт «Водичка-Пузырьки» («Наше лето», «Гори»).

24 лютого 2012 року вийшов дебютний альбом гурту «Валентин Стрикало», що отримав назву «Смирись и расслабься!». 20 жовтня 2013 вийшов другий альбом гурту під назвою «Часть чего-то большего», який включив в себе як нові, так і вже відомі пісні, раніше виконувані на концертах. Гурт «Валентин Стрикало» активно гастролює країнами СНД[5][6].

Громадянська позиція

Під час Євромайдану у грудні 2013 року написав у своєму твітері, що якщо майдан провалиться, то регіонали влаштують у країні жах.[7] Улітку 2014 року були скасовані концерти у Росії з боку організаторів за невияснених причин. Також, Каплан зазначив, що через його підтримку майданівців та гастролі у Росії його критикують як з російського, так і з українського боку. Юрій заявив, що такою поведінкою він демонструє свою мету як не війну, а мир.[8]

Станом на 2018 рік разом із гуртом «Валентин Стрикало» продовжував гастролювати теренами Росії.[9][10][11]

ЗМІ

У квітні 2010 року Сергій Стіллавін, помітивши Юрія на порталі YouTube, запросив його взяти участь у своєму авторському шоу на радіо «Маяк»[12]. Незабаром сюжети і програми за участю Каплана з'явилися на «Серебряном дожде», НТВ, Рен ТВ, MTV, M1, А-One. Журнал «Русский пионер» зробив його героєм серпневого номера як «головного співака покоління Web 2.0»[13], а в липні 2010 року російський Forbes включив Юрія в першу трійку артистів, які прославилися в Інтернеті[14]. 3 серпня 2010 року в ефірі української радіостанції «Джем FM» (95,6) вперше прозвучала студійна версія пісні «Кайен», яку він записав уже в складі обіцяного нового гурту.

17 вересня 2010 року виступ Юрія показали на російському Першому каналі в шоу «Большая разница в Одессе». 8 грудня 2010 року він узяв участь у програмі «Звездочат» каналу A-ONE, а 1 квітня 2011-го з'явився в передачі «Пусть говорят», де виконав фрагмент пісні «Всё решено».

Примітки
  1. Быть Валентином Стрыкало. TOP 10. 7 грудня 2008. Архів оригіналу за 26 травня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  2. Миколюк, Владислава (21 червня 2011). Интернет-герой Валентин Стрыкало: «Мне стыдно перед родителями за свои песни с матами». «Комсомольская правда» в Украине. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 15 січня 2015.
  3. Буланова, Ольга (9 грудня 2011). Идеальный вирусный ролик — дешевый, с убогой картинкой, с непонятным человеком в кадре. Billboard Россия. с. 3. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 15 січня 2014.
  4. Рогоза, Александр (12 березня 2013). Юрий Каплан, солист группы «Валентин Стрыкало»: «Гонорара первого концерта хватило, чтобы поесть и вернуться домой». Радио «Комсомольская правда» (kp.ru). Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  5. Белинская, Юлия (29 грудня 2012). Мальчик из сети. Forbes Украина. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 січня 2014.
  6. Ли, Василиса (19 жовтня 2013). «Валентин Стрыкало» о своем новом альбоме: «Юмора будет предостаточно. Каждый любит вуаль». Комсомольская правда. Процитовано 15 січня 2014.
  7. Юрий Каплан on Twitter. Twitter (укр.). Процитовано 7 листопада 2018.
  8. Gazeta.ua (6 серпня 2014). В Росії скасували концерти гурту "Валентин Стрикало". Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 7 листопада 2018.
  9. Тур 2016 | Группа "Валентин Стрыкало". www.strikalo.com.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  10. Осенний тур 2017 | Группа "Валентин Стрыкало". www.strikalo.com.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  11. Продолжение тура | Группа "Валентин Стрыкало". www.strikalo.com.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  12. Сергей Стиллавин и его друзья. Радио «Маяк». 30 квітня 2010. Процитовано 19 жовтня 2013.
  13. Игорь Мартынов. Запорожец not for sale // «Русский пионер». — 2010. — № 4(16). — С. 34-43.
  14. Соколова, Анна (23 липня 2010). Три звезды. Forbes. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.