Капітолійська вовчиця

Капітолійська вовчиця (лат. Lupa Capitolina) етруська бронзова скульптура, за стилістичними ознаками датована V століттям до н. е. і ще ніби з античності зберігалася в Римі. Зображує (приблизно в натуральну величину) вовчицю, яка вигодовує молоком двох немовлят Ромула і Рема, легендарних засновників міста. Вважається, що вовк був тотемом сабінів та етрусків, а статуя перенесена в Рим на знак злиття римлян з цими народами.

«Капітолійська вовчиця»
італ. Lupa Capitolina
Творець: невідомий
Час створення: 12 століття і 1100[1]
Висота: 75 см
Ширина: 114 см
Матеріал: бронза
Зберігається: Рим, Італія
Музей: Капітолійські музеї
 «Капітолійська вовчиця» у Вікісховищі

Історія

Уперше Капітолійська вовчиця згадується в «Природничій історії» Плінія; за його словами, скульптура стояла на Римському форумі близько священного фігового дерева. Цицерон пише, що скульптура розташовувалася на Капітолійському пагорбі і одного разу була вражена блискавкою; також він згадує скульптуру «немовляти, харчується молоком вовчиці». З IX століття скульптура перебувала у Латеранському палаці та у церкві Сан Теодоро аль Палатіно до 1471 року. Чернець-літописець Бенедикт з Соракте (X століття) пише про «судилище, влаштованому в Латеранському палаці, в місці, що зветься [нерозбірливо], а інакше — Матір'ю римлян»; суди і страти «біля Вовчиці» згадуються аж до 1450 року. За розпорядженням Сікста IV статую перенесли в Палаццо деі Консерваторі (1473). В кінці XV століття були відлиті бронзові фігурки Ромула і Рема. Роботу приписують майстру Антоніо дель Поллайоло. Гравюра на дереві, що супроводжує видання популярного в середні століття збірки «Чудеса міста Рима» (лат. Mirabilia Urbis Romae, 1499), зображує Капітолійську вовчицю вже з хлопчиками.
За часів Беніто Муссоліні, Капітолійська вовчиця використовувалася як пропагандистський символ, що втілював прагнення фашистського режиму відродити Римську імперію. 1960 року зображення скульптури використовувалися на плакатах і емблемі Олімпійських ігор що пройшли в Римі. Копії скульптури встановлені у США, Іспанії, Бразилії, Македонії, Румунії, Таджикистані, Швеції (в Міллесгардене (Стокгольм)) та інших країнах.

Нові дослідження

2006 року Анна Марія Карруба (Anna Maria Carruba), спеціалістка з металургії, яка реставрувала Капітолійську вовчицю, оприлюднила свої висновки: на її думку, скульптуру не могли зробити раніше VIII—X століть. Справа в тому, що в античні часи не вміли відливати великі статуї цілком: їх робили по частинах, а потім зварювали. Вовчиця ж була виготовлена відразу і цілком. Питання часу її створення залишається відкритим. Радіовуглецевий та термолюмінісцентний аналізи було проведено Університетом Саленто у лютому 2007 року. Хоча у липні 2008 року Ля Реґіна анонсувала, що результати аналізів чітко вказали на 13 століття[2] проблема датування ще далека до вирішення. Офіційні результати на початок 2010 року ще не опубліковано[3].

Див. також

Капітолійські музеї

Примітки

  1. Make Lists, Not War — 2013.
  2. Adriano La Regina, «La lupa del Campidoglio è medievale la prova è nel test al carbonio». La Repubblica. 9 July 2008
  3. Ma sulla Lupa si discute ancora. La Repubblica. 10 July 2008
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.