Караїндаш I
Караїндаш I (д/н — бл. 1415 до н. е.) — цар Вавилону близько 1440—1415 до н. е. Припиняється агресивна зовнішня політика. Мав титул — цар Вавилону, цар Шумеру і Аккаду, цар касситів, цар Кардуніашу (Південної Месопотамії).
| Караїндаш I | |
|---|---|
 Частина храма Інанни в Урукі | |
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 1415 до н. е. |
| Країна | Вавилон |
| Національність | касити |
| Діяльність | суверен |
| Титул | цар Вавилону |
| Посада | Цар Вавилону |
| Термін | 1465—1440 до н. е. |
| Попередник | Агум III |
| Наступник | Кадашман-Харбе I |
| Рід | Каситська династія |
| Батько | Агум III |
| Діти | Кадашман-Гарбе I |
Життєпис
Походив з Каситської (III Вавилонської) династії. Син Агума III. Посів трон між 1447 та 1440 роками до н. е. В цей же час надіслав багаті подарунки єгипетському фараону Тутмосу III (або навыть особисто зустрівся з ним). Точний рiк цього невідомий: за одними гипотезами сталася під час 8-го походу фараона або 11 (навіть 14) походу. В Єгипті розцінили подарунки як визнання зверхності Єгипта над Вавилоном. Караїндаш I розглядав фараона як союзника у протистоянні з Мітанні, що стало гегемоном у Північній Месопотамії.
Іншою подією, що відноситься до правління цього царя є прикордонна угода (ріксу)) з Ашшур-бел-нішешу, володарем Ашшура, яку укладено близько 1415 року до н. е. Вона загалом підтверджувала договір вавилонського царя Бурна-Буріаша I з Пузур-Ашшуром III.
Відомий Караїндаш I зведеним храмом в місті Урук. Його планування нагадувала культові будівлі народів, що населяли передгір'я Загросу, а ніші і виступи цегляних стін його фасаду були заповнені фігурами божеств і символічним орнаментом. В одному з написів з цього храму Караїндаш називає себе «улюбленим пастухом Інанни». Фрагмент фасаду цього храму наразі зберігається в Передньоазійському музеї в Берліні.
На момент смерті Вавилонське царство перебувало на військовому, господарському та культурному піднесенні. Спадкував син Кадашман-Харбе I.
Джерела
- Albrecht Goetze: The Kassites and near Eastern Chronology. In: Journal of Cuneiform Studies 18/4, 1964, 97
- Strommenger, Eva (1964). 5000 Years of the Art of Mesopotamia. New York: Harry N. Abrams, Inc. p. 170.
- H. W. F. Saggs (2000). Babylonians. British Museum Press. p. 117.
- Amanda H. Podany (2010). Brotherhood of Kings: How International Relations Shaped the Ancient Near East. Oxford University Press. p. 181.