Кара (Лакський район)

Кара́ (Чара) — село в Лакському районі Дагестану (Росія). Лакською мовою село називається «Чара». Старожили говорять, що воно походить від «чарав» — «поряд». Колись в давнину мешканці інших сіл запитували: «Куди ви переселилися?», на що селяни відповідали «чарав» (поряд). Центр Каринського сільського поселення.

аул Кара
Кара
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Дагестан
Муніципальний район Лакський район
Поселення Каринське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 82 232 000 002
Код ЗКТМО: 82632420101
Основні дані
Населення 529 осіб (2010)
Поштові індекси 368362
Географічні координати: 42°17′14″ пн. ш. 47°10′17″ сх. д.
Часовий пояс UTC+3
Мапа

Кара


Кара

Історія

Нинішнє розташування села є другим за рахунком. Вперше воно знаходилось в місцевості Шярах-Баку. Там збереглися рештки хат. Археологічна експедиція під керівництвом В. І. Котовича в 19641965 роках провела розкопки і на глибині 2 м виявила сліди великої пожежі, обгорілі людські кістки та інше. Старе село було спалене арабами, через те, що селяни не хотіли приймати іслам. До прийняття ісламу каринці сповідували християнство (вірмено-григоріанське). Про це свідчать надмогильні хрести та захоронення, поставлені по вірмено-григоріанськи. Ті, що врятувались від пожежі, переселились на сьогоднішнє місце. Як говорять старожили, першою хатою був будинок Бунбаєвих, на надворотньому камені якого є надпис 1143 рік.

З покоління в покоління передаються легенди про боротьбу проти татаро-монголів. В одній з них розповідається, що в місцевості Гарту-Баку, семеро братів захищали рідну землю від чужоземців. В них закінчилася вода й вони страждали. Тоді їх сестра потай підземним ходом рушила до джерела. Але монголи охороняли тунель і захопили її та запропонували братам здатися, якщо вони цінують життя сестри. Брати вагалися, тоді сестра з криком «Бийте ворога» кинулася на меч ворога і прийняла смерть. Брати вистояли. Члени кружка краєзнавства довго шукали цей тунель і знайшли. Тунель проходить гірським схилом на глибині 5-10 м і довжиною 900 м, сходинками спускаючись до джерела води. Тунель збудований мешканцями аулу Гарта, через те, що жителі сіл Хаталу і Зіму не пускали їх до води.

Експедиція В. І. Котовича в 19641965 рр. вивчала малюнки (1100 окремих фігур) на скелі в місцевості Вітурзівалу і прийшла висновку, що малюнкам 4000 років.

В 1886 році в селі було 254 дворів, а в 1914 — мешкало 1 237 осіб.

Населення

За переписом 2010 року у селі проживало 529 осіб.[1].

Примітки

  1. 11. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Итоги Всероссийской переписи населения 2010. Том 1. Численность и размещение населения. Росстат. 2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 16 квітня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.