Карен Уленбек

Карен Уленбек[7] (англ. Karen Keskulla Uhlenbeck)— американська професорка-математик, яка працює над рівняннями з частковими похідними, варіаційним численням, геометричним аналізом і диференціальною геометрією. У 2019 році вона стала першою жінкою, яка отримала премію Абеля.

Карен Уленбек
Karen Uhlenbeck
Карен Уленбек, 1982 р.
Карен Уленбек, 1982 р.
Ім'я при народженні англ. Karen Keskulla
Народилася 24 серпня 1942(1942-08-24) (79 років)
Клівленд, Огайо, США
Місце проживання США
Країна  США
Національність американка
Діяльність викладачка університету, математикиня
Alma mater Брандейський університет
Мічиганський університет
Галузь математика
Заклад Техаський університет
Чиказький університет
Іллінойський університет в Чикаго
Іллінойський університет в Урбана-Шампейн
Ступінь доктор філософії
Науковий керівник Richard Palaisd[1]
Аспіранти, докторанти Caio José Colletti Negreirosd[2], Robert B. Lockhartd[2], Bonita Hart Driscolld[2], Steven Sedlacekd[2], James Wade McDonaldd[2], Steven Benjamin Bradlowd[2], Johan Råded[2], Brendan Sean Guilfoyled[2], Georgios Daskalopoulosd[2], Fergus Rae O'Dead[2], Mark Haskinsd[2], Louis Craned[2], Andre Luís Godinho Mandolesid[2], Antonella Marinid[2], Jonathan Adam Poritzd[2], Alexander Goncalvesd[2], Michael Sebastian Gagliardod[2], Andrea Nicole Youngd[2] і Magdalena Czubakd[2]
Членство Американське математичне товариство[3], Національна академія наук США[4] і Американська академія мистецтв і наук[5]
Відома завдяки: варіаційне числення
мінімальна поверхня
поля Янга-Міллса
У шлюбі з Olke C. Uhlenbeckd[6]
Родичі Джордж Юджин Уленбек
Нагороди Стипендія Мак-Артура
Національна наукова медаль США
Абелівська премія

 Карен Уленбек у Вікісховищі

Член Національної академії наук США (1986)[8], відзначена Національною науковою медаллю США (2000), а також Премією Лероя П. Стіла за плідний внесок у дослідження (2007).

Біографія

Карен Кескалла народилась у Клівленді (Огайо) в 1942 році, ставши першою дитиною в родині. Її батько Арнольд Кескалла був інженером, а мати Каролін Уінделер Кескалла — шкільною вчителькою і художницею[9][10].

У 1960 році Карен отримала від Мічиганського університету стипендію для відмінників і поступила на фізичний факультет. У процесі навчання, однак, з'ясувалося, що їй більше подобається математика, а з лабораторною роботою вона справляється погано, і дівчина перейшла на математичне відділення. Ступінь бакалавра отримала в 1964.

У 1965 вийшла заміж за біофізика Олке Уленбека — сина відомого фізика Джорджа Уленбека. Карен, спочатку не планувала продовжувати навчання, отримавши стипендії від Національного наукового фонду і Фонду Вудро Вільсона, у результаті поступила на другу ступінь у Курантовський інститут у Нью-Йорку, а після заміжжя перевелася в Брандейський університет, щоб бути ближче до чоловіка, який навчався в Гарварді. Докторську дисертацію захистила в Брандейс в 1968 році за темою «Варіаційне числення та глобальний аналіз».

У перший рік після закінчення докторату Уленбек викладала за контрактом у Массачусетському технологічному інституті, потім отримала дворічний контракт у Каліфорнійському університеті в Берклі. Після цього їй було запропонована постійна ставка в Іллінойському університеті в Урбані-Шампейн; Олке, розуміючи, що нічого кращого його дружині в більш престижних вишах не запропонують, погодився піти за нею. Однак, попри це, статус жінок-вчених у той час був таким невизначеним, що Карен багато в чому, як і раніше, сприймалася як дружина професора, а не професор з огляду на власні заслуги. Через кілька років їхній шлюб з Олке розпався, після чого Карен змінила місце роботи, перебравшись в Іллінойський університет у Чикаго[11].

У Чикаго Уленбек вперше змогла співпрацювати з іншою жінкою-математиком, Вірою Плессі. Перехід у Чикаго ознаменував перелом у її науковій кар'єрі. Вона пропрацювала там сім років, за цей час також встигнувши побувати запрошеним викладачем у Берклі, Прінстонському Інституті перспективних досліджень та Гарварді. У Прінстоні Уленбек працювала в області диференціальної геометрії, співпрацюючи з Ріком Шоном. У 1982 році вона отримала стипендію Мак-Артура, відому як «премія для геніїв», в 1985 році обрана в Американську академію мистецтв і наук[11], а в 1986 році, у віці 44 років, стала першою, на той момент, жінкою-математиком, обраною в Національну академію наук США (до обрання в академію двох наступних жінок-математиків пройшло понад десять років). У резолюції про прийняття Уленбек в академію відзначалися її заслуги в застосуванні передових аналітичних методів у варіаційному численні й нелінійних диференціальних рівняннях у частинних похідних до досліджень математичної структури калібрувальної інваріантності в сучасній фізиці. Її роботи послужили відправною точкою для Кліффорда Таубеса і Саймона Доналдсона — останній за їхній розвиток був у 1986 році нагороджений Філдсівською премією.

З 1987 року Уленбек викладала в Техаському університеті в Остіні, де очолювала кафедру математики й налагодила тісну співпрацю з Нобелівським лауреатом з фізики Стівеном Вайнбергом. У 1990 році вона стала другою жінкою в історії, якій було довірено ведення лекції на пленарному засіданні Міжнародного конгресу математиків[11] (після Еммі Нетер, що отримала це право в 1932 році).

У 1991 Уленбек разом з математиками Гербертом Клеменсом і Даном Фрідом стала співзасновницею Park City Mathematics Institute (PCMI). У 2000 році вона була відзначена Національною науковою медаллю США, а у 2007 році — Премією Стіла за епохальний внесок у науку від Американського математичного товариства — цією нагородою були відзначені дві її праці з аналітичних аспектів калібрувальної інваріантності, виданих в 1982 році. З 2008 року Уленбек — почесний член Лондонського математичного товариства[12].

У 2019 Карен Уленбек стала першою жінкою в історії, яка отримала Абелівської премію.

Бібліографія

Додаткова література

Посилання

  1. https://www.genealogy.math.ndsu.nodak.edu/id.php?id=4834
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. https://www.princeton.edu/news/2019/03/19/uhlenbeck-receives-abel-prize-geometric-analysis
  4. http://www.nasonline.org/member-directory/members/40327.html
  5. https://www.amacad.org/person/karen-keskulla-uhlenbeck
  6. http://celebratio.org/Uhlenbeck_K/article/541/
  7. Паллаб Гош (19 березня 2019). Як за мильні бульки отримати престижну премію. Історія математика Карен Уленбек. BBC. Процитовано 20.03.2019.
  8. Karen K. Uhlenbeck(англ.)
  9. Lee Katterman (6 грудня 1999). Michigan Great Karen K. Uhlenbeck: Pioneer in mathematical analysis—and for women mathematicians. The University Record. Процитовано 20 березня 2019.
  10. Jim Al-Khalili. A biography of Karen Uhlenbeck. Abel Prize website (англ.). Процитовано 20 березня 2019.
  11. Biographies of Women Mathematicians: Karen Uhlenbeck. Agnes Scott College. www.agnesscott.edu. Процитовано 20 березня 2019.
  12. Karen Keskulla Uhlenbeck. www-history.mcs.st-andrews.ac.uk (Eng). School of Mathematics and Statistics, University of St Andrews, Scotland (September 2009). Процитовано 20 березня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.