Карибська співдружність

Кар́ибська співдр́ужність (КАРІКОМ) спільний ринок країн Карибського басейну

КАРІКОМ
Comunidad del Caribe
Communauté Caribéenne
Caribische Gemeenschap

Мапа членів КАРІКОМ
Абревіатура CARICOM
Тип міжурядова організація[1]
міжнародна організація
Засновано 4 червня 1973
Правовий статус міжнародна організація
Галузь international governmental or non-governmental organizationsd[2]
Штаб-квартира Джорджтаун
Членство Committee for the Coordination of Statistical Activitiesd
Офіційні мови англійська і іспанська
Офіс голови President of the Caribbean Communityd
Дочірня(і)
організація(ї)
CARICOM Regional Statisticsd
CARICOM Regional Organisation for Standards and Qualityd
Членів 15 держава-член
Вебсайт caricom.org
5 асоційованих членів
8 спостерігачів

 Карибська співдружність у Вікісховищі

До Карибського загального ринку (КАРІКОМ) входять такі країни, як Гаяна, Барбадос, Ямайка, Тринідад і Тобаго, Антигуа і Барбуда, Монтсеррат, Сент-Кіттс і Невіс, Домініка, Гренада, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Беліз.

Членом КАРІКОМ є також Багамські острови, але вони не беруть участі у домовленостях про створення єдиного ринку.

Карибський спільний ринок було засновано 1973 р.

Його головними цілями є:

  • створення загального ринку;
  • координація зовнішньоекономічної політики;
  • функціональне економічне співробітництво в деяких галузях.

Карибський загальний ринок в рамках КАРІКОМ, де повністю ліквідовані торгові обмеження між Барбадосом, Тринідадом і Тобаго, Гаяною, Ямайкою і Антигуа. Ці країни схвалили єдиний митний тариф щодо товарів третіх країн, тобто це фактично митний союз, в основі якого лежать промислово-сировинні товари. Третина взаємної торгівлі нафтопродукти.

Східно-карибський загальний ринок, що охоплює найменш розвинені країни; тенденція до створення загальної валюти і спільного ЦБ.

1995 рік — вільне переміщення громадян, скасування паспортного режиму.

У межах Карибського спільного ринку були усунуті основні обмеження торгівлі між його членами. Товари країн-членів не обкладаються митом при ввезенні.
У 1989 році в рамках КАРІКОМ було прийнято рішення використовувати єдину Гармонізовану систему опису і кодування товарів для цілей тарифної класифікації. Поки що не всі держави виконали це завдання.

1 січня 1991 р. країни КАРІКОМ (за винятком держав Монтсеррат, Сент-Кіттс і Невіс, Антигуа і Барбуда, Сент-Люсія) встановили єдині ставки ввізного мита на товари, що ввозяться з країн, які не є членами КАРІКОМ. Такі єдині ставки встановлені стосовно промислової продукції. Щодо інших товарів окремі держави встановлюють ставки мита самостійно. Ставки ввізного мита на різні товари відрізняються (від 5 до 40%). Найбільш високими ставками митами обкладаються товари, аналогічні тим, які виробляються на території КАРІКОМ у достатніх кількостях. Готова і «проміжна» продукція (тобто продукція, отримана в результаті переробки, що може далі використовуватися для виробництва іншої продукції) обкладаються ввізним митом за нижчими ставками. Окремі держави можуть встановлювати ще нижчі тарифи на деякі товари з країн, що не є членами КАРІКОМ, проте це заборонено щодо цілого ряду товарів.

Примітки

  1. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592
  2. 20th Century Press Archives — 1908.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.