Карлос Антоніо Лопес

Карлос Антоніо Лопес (ісп. Carlos Antonio López, 4 листопада 1790 — 10 вересня 1862) — парагвайський політик, займав пост президента та фактично був диктатором Парагваю з 1844 до 1862 року. Він дещо ослабив ізоляцію країни, прагнув модернізувати Парагвай і втянув Парагвай у кілька міжнародних суперечок.

Карлос Антоніо Лопес Carlos Antonio López
Карлос Антоніо Лопес Carlos Antonio López
1-й президент Парагваю
14 березня 1844 — 10 вересня 1862
Попередник	Маріано Роке Алонсо
Наступник	Франсиско Солано Лопес
Народився	4 листопада 1790(1790-11-04) Асунсьйон, Ріо-де-ла-Плата
Помер	10 вересня 1862(1862-09-10) (71 рік) Асунсьйон, Парагвай
Похований	National Pantheon of the Heroesd
Відомий як	політик, адвокат
Країна	Парагвай
У шлюбі з	Joanna Paula Carrillo de Lopesd
Діти	Франсиско Солано Лопес
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Лопес був сином бідних батьків, індіанського та іспанського походження. Після закінчення семінарії Сан-Карлос в Асунсьйоні, він викладав там, поки її не закрив диктатор Хосе Гаспар Родрігес де Франсія, який намагався ліквілувати вищу освіту країни. Лопес, який оженився на дівчині з однієї з найбагатіших родин країни, виїхав на своє ранчо (estancia). У 1841 році, через рік після смерті Хосе Франсії, Лопес став одним з двох консулів, що управляли країною. Він управляв Парагваєм згідно з конституцією до 1844 року, коли тимчасово скасував конституцію і звільнив другого консула, зробивши себе диктатором. Він був надзвичайно корумпованим правителем і фактично володів половиною країни й ніколи не розрізняв державне та власне майно, та сконцентрував майже всю торговлю країни в руках своєї родини.

Не зважаючи на свою нелюбов до іноземців Лопес пробував модернізувати економіку країни, заохочуючи імміграцію європейських ремісників і професіоналів, з метою розвитку промисловості та армії. Він був також дещо м'якішим щодо своїх політичних супротивників, ніж його попередник, і в 1844 році випустив усіх політичних ув'язнених. Він офіційно скасував рабство і тортури, хоча те й інше були все ще поширені навіть після його смерті. Жорсткий щодо духівництва, він, проте, спробував поліпшити початкову освіту.

Лопес встановив дипломатичні стосунки з багатьма європейськими та американськими державами, але під час його правління міжнародні відносини Парагваю ніколи не були гладкими. Проблеми із США майже привели до війни, крім того, Лопес втрутився в аргентинську громадянську війну 1845—1846 років, коли аргентинський президент Хуан Мануель де Росас відмовився визнати незалежність Парагваю.