Карло Еміліо Ґадда

Карло Еміліо Ґадда (італ. Carlo Emilio Gadda; 14 листопада 1893, Мілан — 21 травня 1973, Рим) — італійський письменник, інженер-електротехнік за освітою.

Карло Еміліо Ґадда
італ. Carlo Emilio Gadda
Народився 14 листопада 1893(1893-11-14)[1][2][…]
Мілан, Королівство Італія[3]
Помер 21 травня 1973(1973-05-21)[1][2][…] (79 років)
Рим, Італія[4]
Поховання
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність поет, письменник, інженер, політик
Alma mater Міланський технічний університет
Мова творів італійська[2]
Жанр роман
Членство Баварська академія витончених мистецтвd
Нагороди
Сайт: carloemiliogadda.it

 Карло Еміліо Ґадда у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Мати — родом з Угорщини. У шістнадцятирічному віці втратив батька. Сім'я опинилася в скрутному становищі, проте мати щосили намагалася зберегти видимість благополуччя (конфлікт, не раз відтворений потім в прозі письменника). Навчався в Міланському політехнічному університеті. Учасник Першої світової війни, втратив брата, який загинув на фронті, потрапив у полон, був в таборі під Ганновером. Повернувся на батьківщину в 1919, закінчив університет. Багато років працював інженером-електротехніком (1920—1935), в тому числі — три роки в Аргентині. З 1940-х займався літературою, виступав по радіо.

Творчість

Необарочний письменник-експериментатор, майстер стилізації і пародії, створив власну макаронічну мову-пастиш, насичену діалектизмами, жаргонними слівцями, цитатами з латинських та італійських класиків, солоним просторіччям. Найбільш виразний в цьому плані його кримінальний роман «Дуже неприємна пригода на вулиці Мерулана» (1957), в якому блискуче розвиває мовні ігри Рабле і Джойса.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.