Карло Райнальді

Карло Райнальді (італ. Carlo Rainaldi; 4 травня 1611, Рим — 8 лютого 1691, Рим) — один з архітекторів, які внесли найбільший внесок у формування образу Риму епохи бароко.

Парні церкви (Санта Марія деї Міраколі і Санта Марія ін Монтесанто) на П'яцца дель Пополо нагадують пропілеї.

Абсида, сходи церкви Санта Марія Маджоре, Рим

Карло Райнальді
Carlo Rainaldi
Народження	4 травня 1611(1611-05-04)[1][2][…] Рим, Папська держава[3]
Смерть	8 лютого 1691(1691-02-08)[1][2][…] (79 років) Рим, Папська держава
Країна	Італія
Навчання	·Джіроламо Райнальдіd
Діяльність	архітектор, композитор
Праця в містах	Рим
Архітектурний стиль	бароко
Найважливіші споруди	перебудови церкви Санта Марія Маджоре, церква Санта Марія ін Кампітеллі, церква Сант Андреа делла Валле, парні церкви на П'яцца дель Пополо, усі -Рим.
Учні	Карло Фонтана
Карло Райнальді у Вікісховищі

До смерті в 1655 році батька, Джіроламо Райнальді, Карло працював під його керівництвом в традиціях північноіталійського маньєризму (зокрема, над фасадом Сант Аньєзе ін Аґоне). Власна манера молодшого Райнальді, що склалася в 1660-і рр., відзначена тягою до театральної монументальності.

З творів Райнальді в «північній» манері найзначніша церква Санта Марія ін Кампітеллі (1663–67), багатоярусне використання колон у якої створює у глядача відчуття піднесення вгору. У 1661–65 рр. працював над фасадом грандіозної Сант Андреа делла Валле. Одночасно спроектував парні церкви на П'яцца дель Пополо.

Наприкінці життя Райнальді будував східний фасад базиліки Санта Марія Маджоре, покликаний органічно об'єднати давню абсидну частину з каплицями, прибудованими Сикстом V і Павлом V.