Карл-Фрідріх Швайкгард

Карл-Фрідріх Швайкгард (нім. Karl-Friedrich Schweickhard; 18 червня 1883, Карлсруе5 липня 1968, Кенігсфельд-ім-Шварцвальд) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації (1 червня 1938).

Карл-Фрідріх Швайкгард
нім. Karl-Friedrich Schweickhard
Народився 18 червня 1883(1883-06-18)
Карлсруе, Німецька імперія
Помер 5 липня 1968(1968-07-05) (85 років)
Кенігсфельд-ім-Шварцвальд, Шварцвальд-Бар, Фрайбург, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність суддя, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал авіації
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха
Орден дому Гогенцоллернів
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден військових заслуг (Іспанія)
Срібний Іспанський Хрест

Біографія

1 січня 1902 року вступив в 113-й піхотний полк. У 1912-13 роках пройшов льотну підготовку. Учасник Першої світової війни, з 27 липня 1915 року — командир 11-го, з 27 жовтня 1915 по 10 липня 1916 року — 22-го польового авіазагону. З 1 вересня 1916 року — начальник відділу інспекції ВПС, з 30 січня 1917 року — командир 1-ї авіагрупи. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у піхоті, з 1919 року — командир роти. З 1 лютого 1929 по 31 березня 1931 року — командир батальйону 14-го піхотного полку, з 1 березня 1933 року — ад'ютант командування 1-ї групи сухопутних військ. 1 квітня 1934 року — переведений в люфтваффе і призначений президентом авіаслужби в Дрездені. Після створення 3-го авіаційного округу (Дрезден) 1 квітня 1934 року очолив його, 1 квітня 1935 року переведений на аналогічну посаду в 1-й авіаційний округ. 1 квітня 1938 року очолив особливий штаб «W» Верховного командування вермахту. 30 вересня 1939 року вийшов у відставку, проте наступного дня призначений начальником навчальної служби люфтваффе з особливих питань; одночасно з 20 травня по 31 жовтня 1940 року — суддя Імперського військового суду. 31 липня 1942 року остаточно вийшов у відставку.

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.