Карл Вальрад цу Зальм-Горстмар
Карл Вальрад Еміх Герман Болько Фрідріх, принц цу Зальм-Горстмар, вільд- і райнграф (нім. Karl Walrad Emich Hermann Bolko Friedrich Prinz zu Salm-Horstmar, Wild- Und Rheingraf; 8 січня 1911, замок Фарлар, Розендаль — 2 серпня 1991, Дюссельдорф) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Карл Вальрад цу Зальм-Горстмар | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Karl Walrad Emich Hermann Bolko Friedrich Prinz zu Salm-Horstmar, Wild- Und Rheingraf | |||||||||||||
| Народився |
8 січня 1911 Замок Фарлар, Розендаль | ||||||||||||
| Помер |
2 серпня 1991 (80 років) Дюссельдорф | ||||||||||||
| Діяльність | політик, офіцер | ||||||||||||
| Військове звання | Оберст | ||||||||||||
| Партія | Національно-демократична партія Німеччини | ||||||||||||
| Батько | Отто II цу Зальм-Горстмар | ||||||||||||
| Мати | Rosa Gräfin zu Solms-Baruthd | ||||||||||||
| Брати, сестри | Marie Luise Prinzessin zu Salm-Horstmard, Philipp Franz Friedrich Conrad Wilhelm Chlodwigd і Friederike Juliane Prinzessin zu Salm-Horstmard | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
 Герб | |||||||||||||
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
.jpg.webp)
Біографія
Представник давнього князівського роду, відомого з Х століття. Четвертий син князя Отто II цу Зальм-Горстмар (1867—1941), голови Вестфальського провінційного ландтагу, і Рози, уродженої графині цу Зольм-Барут (1884—1945).
1 жовтня 1936 року поступив на службу в 5-й кавалерійський полк «Генерал-фельдмаршал фон Маккензен». В 1939 році призначений командиром 4-го розвідувального ескадрону свого полку. Під час Другої світової війни призначений командиром 123-го розвідувального батальйону 123-ї піхотної дивізії, потім — 6-го терського козачого полку 1-ї козачої кавалерійської дивізії.
Після війни — член Національно-демократичної партії, з 1965 року — земельний голова НДП в Північному Рейні-Вестфалії.
Сім'я
У 1952 році одружився з Сусанною Янч, колишньою дружиною білефельдського промисловця Рудольфа Еткера, в якої вже були 4 дітей від першого шлюбу. 29 травня 1953 року в пари народилась дочка, принцеса Александра цу Зальм-Гостмар.
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Медаль «За Атлантичний вал»
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Лицарський хрест Залізного хреста (19 лютого 1942) — як ротмістр і командир 123-го розвідувального батальйону 123-ї піхотної дивізії.
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Кубанський щит
- Відзнака для східних народів 2-го і 1-го класу в сріблі з мечами
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (5 березня 1945) — як оберст і командир 6-го терського козачого полку 1-ї козачої кавалерійської дивізії.
Див. також
- Людвіг Фердинанд цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург — чоловік сестри.
Література
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7