Людвіг Фердинанд цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург
Принц Людвіг Фердинанд Пауль Франц Станіслав Ульріх Отто Людольф цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург (нім. Ludwig Ferdinand Paul Franz Stanislaus Ulrich Otto Ludolf Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburg; 4 квітня 1910 — 22 листопада 1943) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Людвіг Фердинанд цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург | |
---|---|
нім. Ludwig Ferdinand Paul Franz Stanislaus Ulrich Otto Ludolf Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburg | |
Народився |
4 квітня 1910[1] Бад-Берлебург, Зіген-Віттгенштайн, Арнсберг, Німеччина |
Помер |
22 листопада 1943[1] (33 роки) Житомир, Українська РСР, СРСР |
Країна | Німецький рейх |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | оберст |
Батько | Richard, 4th Prince of Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1] |
Мати | Madeleine Prinzessin zu Löwenstein-Wertheim-Freudenbergd[1] |
У шлюбі з | Friederike Juliane Prinzessin zu Salm-Horstmard |
Діти | Ludwig Ferdinand zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1], Marita Prinzessin zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1], Otto-Ludwig Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1], Johann Stanislaus Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1] і Ulrike-Christine Madeleine Rosy Editha Olga Ingetrud Sabine Prinzessin zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1] |
Нагороди | |
| |
Біографія
Представник дуже давнього князівського роду. 1 квітня 1930 року вступив в рейхсвер. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни, командир 35-го розвідувального дивізіону 35-ї піхотної дивізії. Під час Французької кампанії особисто знищив ворожий танк. З 1 червня 1943 року — командир артилерійського полку «Південь». Загинув у бою від прямого влучання снаряду. Похований на військовому цвинтарі «Гегевальд», який знаходився за 2 кілометри на південь від Житомира. Через десятиліття його син принц Отто-Людвіг знайшов цвинтар і передав під опіку Народного союзу німецьких військових поховань.
Сім'я
5 серпня 1935 року одружився з принцесою Фредерікою Юліаною цу Зальм-Горстмар. В пари народились 5 дітей: Маріта (1936), Отто-Людвіг (1938), Йоганн-Станіслав (1939), Людвіг-Фердинанд (1942) і Ульріка-Крістіна (1944).
Шурином Людвіга був принц Карл Вальрад цу Зальм-Горстмар, який першим повідомив сестру про загибель її чоловіка.
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест
- 2-го класу (20 травня 1940)
- 1-го класу (10 червня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Німецький хрест в золоті (15 грудня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Лицарський хрест Залізного хреста (20 січня 1944; посмертно)
Література
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage