Карл Вільгельм Валентинер
Карл Вільгельм Валентинер (нім. Karl Wilhelm Valentiner) (22 лютого 1845 в Екернферде — 1 квітня 1931) — визначний німецький астроном.
Карл Вільгельм Валентинер (нім. Karl Wilhelm Valentiner) | |
---|---|
нім. Karl Wilhelm Valentiner | |
| |
Народився |
22 лютого 1845 Екернферде, Рендсбург-Екернферде, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина |
Помер |
1 квітня 1931 (86 років) Берлебекd, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | астроном, викладач університету |
Галузь | Астрономія |
Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Університет Карлсруе |
Посада | таємний радник |
Батько | Friedrich Wilhelm Valentinerd |
У шлюбі з | Elisabeth Valentinerd[1] |
Діти | Wilhelm Valentinerd[2] і Siegfried Valentinerd |
Карл Вільгельм Валентинер у Вікісховищі |
Життя
У 1874 році Вільгельм Валентинер привів успішну німецьку експедицію до Чіфу (Китай), щоб спостерігати сонячне затемнення. У 1875 році він узяв на себе керівництво обсерваторії Мангейма. Так як умови спостереження в центрі міста Мангейма були незадовільні, у 1880 році великий князь Фрідріх I Баденський схвалив прохання Вільгельма з переміщення обсерваторії в місто Карлсруе. Телескоп був розташований у імпровізованому бараку на території парку. Вільгельм Валентинер, на той час вже професор Університету Карлсруе, незадоволений тим, що нова обсерваторія так і не була збудована, вирішує перенести будівництво до пагорба Кьоніґштуль в місті Гейдельберг. Де й була створена «Großherzoglichen Bergsternwarte» (тепер Обсерваторія Гейдельберг-Кьоніґштуль).
У 1898 році Валентинер керує відділенням астрометрії, яке було конкурентом астрофізичного відділення тої ж обсерваторії і яким керував Макс Вольф. У 1909 році Валентинер стає професором-емеритом, а два відділення обсерваторії об'єднують у одне.
Наукові твори
- Handwörterbuch der Astronomie in vier Bänden, Breslau
- Astronomische Bilder, Leipzig, 1881
Примітки
- Drüll D. Heidelberger Gelehrtenlexikon 1803–1932 — Springer Science+Business Media, 1986. — С. 275. — ISBN 978-3-642-70760-5 — doi:10.1007/978-3-642-70760-5
- Dictionary of Art Historians