Карл Егльзер

Син директора театру. Закінчив Марбурзьке військове училище. 18 серпня 1908 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. 8 вересня 1914 року був поранений, повернувся в свій полк 1 листопада. 10 грудня 1914 року повернувся на фронт, 24 грудня був важко поранений і потрапив у російський полон. 18 березня 1918 року звільнений і повернувся на службу, але в боях більше не брав участі. Після війни продовжив службу в австрійській армії, в січні 1919 року брав участь в обороні Каринтії від югославських військ. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт.

Влітку 1939 року був призначений начальником Генштабу виконувача обов'язків командира 18-го армійського корпусу. З 20 жовтня 1940 по 21 жовтня 1942 року — командир 4-ї гірської дивізії. Учасник Балканської кампанії та боїв на радянсько-німецькому фронті. 22 жовтня 1942 року переведений в резерв. З 1 квітня по 1 грудня 1943 року — командир 114-ї єгерської дивізії, яка діяла на Балканах. З 10 грудня 1943 року — командир 18-го гірського корпусу.

23 червня 1944 року загинув в авіакатастрофі Ju 52 в Австрії разом з Едуардом Дітлем, Томасом-Емілем фон Віккеде і Францом Россі.

• Кадет (18 серпня 1908)
• Лейтенант (1 травня 1911)
• Обер-лейтенант (1 серпня 1914)
• Гауптман (14 травня 1918)
• Штабс-гауптман (1 березня 1923)
• Майор (27 вересня 1927)
• Оберст-лейтенант (8 вересня 1932)
• Оберст (17 червня 1935)
• Генерал-майор (1 листопада 1940)
• Генерал-лейтенант (1 лютого 1943)
• Генерал гірсько-піхотних військ (1 березня 1944)

• Ювілейний хрест
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з трьома смугами
• Військовий Хрест Карла (після 12 листопада 1918)
• Загальний і особливий хрест «За відвагу» (Каринтія) (5 грудня 1919) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак (14 жовтня 1930)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу (30 квітня 1941) — за заслуги під час Балканської кампанії; отримав 2 нагороди одночасно.
• Лицарський хрест Залізного хреста (23 жовтня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Кримський щит
• Орден «Святий Олександр», великий офіцерський хрест з мечами
• Орден Корони Румунії, великий офіцерський хрест з мечами
• Військовий орден Залізного трилисника 3-го і 1-го класу

• Roland Kaltenegger: Edelweiß und Enzian; die Kriegschronik der 4. Gebirgs-Division 1940-1945. Österreichischer Milizverlag
• Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921-1945 Band 3 Dahlmann-Fitzlaff, Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 282–283
• Anton Kreuzer: Kärntner Biographische Skizzen. Kärntner Druck und Verlagsgesellschaft, Klagenfurt 1995, ISBN 3-85391-128-5, S. 134–136.

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1033441538 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578