Карл Мук
Карл Мук (нім. Karl Muck; 22 жовтня 1859, Дармштадт — 3 березня 1940, Штутгарт) — німецький диригент.
Карл Мук | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 22 жовтня 1859[1][2][…] |
Місце народження | Дармштадт, Велике герцогство Гессен[3][4] |
Дата смерті | 3 березня 1940[1] (80 років), 2 березня 1940[3] (80 років) або 4 березня 1940[4] (80 років) |
Місце смерті | Штутгарт, Німеччина, Німецький рейх[3][4] |
Громадянство | Німецький рейх |
Професії | диригент |
Освіта | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
Відомі учні | Antonia Bricod[5] і Ferdinand Leitnerd |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Вивчав музику у Вюрцбурзькій консерваторії і класичну філологію в Гейдельберзькому університеті. З 1877 продовжив заняття в Лейпцизькій консерваторії. У 1880 році став доктором філології та в тому ж році дебютував як піаніст в Лейпцигу.
У 1880—1881 Карл Мук був капельмейстером в Цюриху. У 1882 працював у Зальцбурзі, в 1883—1884 — у Брно, в 1884—1886 — в Ґраці. У 1886 став першим капельмейстером Німецького театру в Празі. У 1892 став першим капельмейстером в Королівській придворній опері в Берліні (згодом — Берлінська державна опера). Мук багато гастролював. У 1912—1918 він був музичним керівником Бостонського симфонічного оркестру; на цій посаді він опинився в центрі скандалу, пов'язаного з помилковими звинуваченнями у відмові виконати державний гімн США в умовах Першої світової війни, — не дивлячись на те, що в результаті оркестр виконав гімн в спеціальному аранжуванні концертмейстера Антона Вітека, репутація Мука помітно постраждала, і в 1918 він був інтернований як німець, всупереч швейцарському громадянству. Згодом Мук керував Гамбурським філармонічним оркестром.
В період 1901—1930 Карл Мук, видатний знавець музики Вагнера, регулярно з'являвся на Байройтському фестивалі, заклавши високий стандарт вагнерівського виконавства (особливо це стосується його «Парсіфаля», збереглися фрагментарні записи 1927—1928 рр.) У 1926 він став почесним громадянином Байройта. Мук був відомий своєю вимогливістю і точністю прочитання партитури.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118584685 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Česká divadelní encyklopedie
- Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.A2248487