Карл фон Блаас

Народився в небагатій родині. Помітивши ранні таланти Карла в малюванні, родичі, в першу чергу, його дядько по матері — барон Франц Ксав'єр Путшер фон Ешенбург (1768—1841), в майбутньому покровитель молодого художника, змогли відправити його в 1832 році на навчання до Інсбрука, а потім в Італію, де він закінчив Венеціанську академії красних мистецтв (італ. L'Accademia di Belle Arti di Venezia). Учень Людовіко Ліппаріні.

У березні 1837 Карл написав у Венеції свою першу велику історичну картину «Мойсей на горі Синай» за яку отримав Римський приз Академії Відня і п'ятирічний грант для поїздки в столицю Італії. У тому ж році художник відбув до Рима.

Кілька років він прожив у Флоренції та Римі, де на нього великий вплив справила творчість Йоганна Фрідріха Овербека, особливо фрески, виконані майстром.

Уже в 20-річному віці, завдяки кільком нагород, отриманим на художніх виставках Венеції, став користуватися широкою популярністю, як талановитий портретист і майстер історичного живопису.

У 1851 році К. Блаас прийняв пропозицію зайняти посаду професора історичного живопису Віденської академії образотворчих мистецтв. У цей період їм створені фрески для столичного костелу Altlerchenfelder Pfarrkirche і Військово-історичного музею у Відні.

У 1855 році картина художника «Карл Великий відвідує школу хлопчиків» була удостоєна премії на Всесвітній виставці в Парижі. У тому ж році сім'я художника переїхала до Венеції, де Карл фон Блаас став професором Королівської академії красних мистецтв Венеції.

К. Блаас — найстарший представник сімейства відомих австрійських художників Ежена де Блааса і Юліуса де Блаас.

К. Блаас — історичний живописець і жанрист, писав полотна також на міфологічні та релігійні теми, портрети. Історичні картини художника користувалися великим успіхом у австро-угорської аристократії і представників імператорської габсбурзької сім'ї, а також італійських замовників.

Головною працею Карла фон Блааса є фрески з найважливішими сценами з історії Австрії в Залі слави Віденського військово-історичного музею.

Серед його учнів у Віденській академії був художник-орієнталіст Леопольд Карл Мюллер.

Його сини Ежен де Блаас (1843—1931) і Юліус фон Блаас (1845—1922) також були жанровими і історичними живописьцами.

У 1895 році одна з вулиць дев'ятнадцятого району Відня — Деблінга була названа в його честь Blaasstraße.