Карнаухов Микола Миколайович

У 1983—1985 роках служив у ВПС СРСР. Закінчив Національний університет водного господарства та природокористування 1989 року — інженер-механік, згодом у ньому викладав, доцент кафедри автомобілів та автомобільного господарства.

1999 року захистив дисертацію, кандидат технічних наук; автор понад 50 наукових й навчально-методичних праць.

Мобілізований у серпні 2014-го, командир взводу, сапер, 57-а окрема мотопіхотна бригада. В грудні 2014-го приїздив додому у відпустку. В січні 2015-го, коли вивозили поранених «кіборгів», частина бійців з бригади потрапила в полон до російсько-терористичних сил, багато загинули.

29 січня підрозділ безпосередньо задіяний в бою за Дебальцеве. 3 лютого підрозділ вів 2 бої, підбили БТР терористів. Зник безвісти 6 лютого 2015-го після бою поблизу Чорнухиного в часі танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт «Віталій», його бачили пораненим. Тоді ж знили безвісти старший солдат Віталій Іскандаров та солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко.

Вдома залишилась родина. Впізнаний серед загиблих та похований 10 березня 2015-го на Алеї Героїв цвинтаря міста Рівне.

У жовтні 2015-го в навчальному закладі, де викладав Микола Карнаухов, відкрито меморіальну дошку його пам'яті.

В Рівному існує вулиця Миколи Карнаухова[1].

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).

• Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Карнаухов Микола Миколайович
• У Рівному поховали героя Дебальцевого, викладача НУВГП Миколу «Нежурись» Карнаухова
• Рівне попрощалося з Героєм Миколою Карнауховим
• Микола Миколайович Карнаухов
• Відкрито меморіальну дошку Миколі Карнаухову