Карпов Юрій Львович

Ю́рій Льво́вич Ка́рпов (рос. Юрий Львович Карпов; * 1912, Москва 1996) — російський радянський учений і конструктор єврейського походження. Фахівець у галузі експериментальної аеродинаміки та балістики. Кандидат технічних наук. Лауреат Сталінської премії (1951). Лауреат Державної премії СРСР (1974).

Карпов Юрій Львович
Народився 1912
Москва, Російська імперія
Помер 1996
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність науковець
Галузь балістика
Alma mater Московський авіаційний інститут
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Знання мов російська і англійська[1]
Заклад Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського і Московський авіаційний інститут
Нагороди

Біографічні відомості

Син Льва Карпова та Ганни Карпової. Молодший брат доктора хімічних наук Володимира Карпова. Закінчивши Московську дослідно-показову школу-комуну, вступив до Московського авіаційного інституту. Працював у Центральному аерогідродинамічному інституті, згодом — у науково-дослідному інституті автоматичних систем.

Дуже молодим одружився з Алісою Василівною Строєвою. 1937 року в них народилася донька Тетяна, а 1944 року — Ольга. У середині 1950-х років шлюб розпався. Другою дружиною Юрія Карпова стала Віра Володимирівна Городецька.

Юрій Львович захистив кандидатську дисертацію, став викладати в Московському авіаційному інституті. Племінниця Ірина Карпова зазначила: «Студенти його дуже любили і особливо цінували його почуття гумору. Взагалі, за характером він був легким, веселим авантюристом-егоїстом. Іноді це дуже ускладнювало життя навколишнім. Постійно виникали дами, деякі досить неприємні. Попри ці труднощі, всі, хто мав з ним справу, дуже любили його й захоплювалися ним завдяки його нескінченній чарівності».

Юрій Карпов — один із творців методів моделювання швидкоплинних аеродинамічних процесів на унікальних дослідних стендах. 1951 року за праці в галузі озброєння літаків Карпову присудили Сталінську премію. З ініціативи Юрія Львовича та при його найдіяльнішій участі було створено полігон «Фаустово» для випробування льотного озброєння.

Помер 1996 року. У сімейній хроніці Ірина Карпова занотувала: «Тільки на траурній церемонії я зрозуміла, яка це була велика людина, вчений і конструктор, що зумів багато зробити. Ця грань його життя була зовсім невідома через умови секретності».

Співавтор (разом із братом Володимиром, доктором хімічних наук Карлом Сакодинським і кандидатом історичних наук Володимиром Волковим) книги про батька «Лев Якович Карпов», що побачила світ 1984 року в серії «Науково-біографічна література» видавництва «Наука» (Москва).

Посилання

  1. Scopus[Amsterdam]: Elsevier, 2004. — ISSN 2588-9885
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.