Карпова Ганна Самійлівна

Га́нна Самі́йлівна (Хана Шмулівна) Лувіщу́к (рос. Анна Самойловна Лувищук; у шлюбі — Ка́рпова; * 1883, Кам'янець-Подільський — 1968, Москва) — російська революціонерка. Дружина революціонера, організатора радянської хімічної промисловості Льва Карпова. Мати радянських учених Володимира Карпова та Юрія Карпова.

Карпова Ганна Самійлівна
Народилася 20 серпня 1883(1883-08-20) або 1883
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Померла 1968
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Російська імперія
Діяльність революціонерка, історикиня
Заклад Московський інститут філософії, літератури, історії
Нагороди

Біографічні відомості

Народилася 1883 року (за іншими даними — 8 серпня (20 серпня за новим стилем) 1881 року) в Кам'янці-Подільському. Сестра Євгенії Самійлівни Шліхтер (до шлюбу — Лувіщук). 1900 року в рідному місті закінчила Маріїнську жіночу гімназію [1].

За революційну діяльність Лувіщук декілька разів заарештовували.

У радянський час перебувала на керівних посадах. У 1921—1922 роках керувала роботою губполітпросвіти, з 1922 до 1926 року завідувала агітпропом Краснопресненського районного комітету партії. З 1929 до 1935 року була ректоркою Московських обласних курсів марксизму, пізніше реорганізованих в обласний Комуністичний університет, а потім — у Вищу комуністичну сільськогосподарську школу. У 1935—1940 роках очолювала Московський інститут філософії, літератури, історії (МІФЛІ).

Доктор історичних наук Юрій Павлович Шарапов-Антонов, який у 1937—1941 роках навчався на історичному факультеті МІФЛІ, 1990 року згадував: «Ректором Інституту тоді була Ганна Самійлівна Карпова, член партії з 1904 року. Коли нас виключали з ВЛКСМ за те, що арештовували наших батьків і матерів, вона була безсильна проти Сокольницького райкому комсомолу. Але за весь час аж до 1940 року, поки її не зняли з роботи, вона не дала виключити з інституту жодного сина, жодної доньки репресованих батьків, посилаючись на конституційне право на освіту…» [2] Літературознавець Віталій Озеров, випускник МІФЛІ 1940 року, писав: «Репресії зачепили й ІФЛІ, хоча, можливо, менше, ніж інші виші (в цьому, безумовно, незабутня заслуга дуже авторитетного директора Ганни Самійлівни Карпової)» [3].

1940 року Ганну Карпову призначили директоркою Державного історичного музею в Москві [4]. Очолювала музей понад 20 років — до 1962 року, коли її на посаді змінив Василь Гаврилович Вержбицький [5].

Померла в червні 1968 року в Москві.

Нагороджена двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Примітки
  1. Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія 1864—1919(рос.)
  2. Кара-Мурза Сергей. Год 1937-й: правда и домыслы // Красная звезда. — 2007. — 6 сентября.
  3. Виталий Озеров. Размышляя о пройденном пути // Вопросы литературы. — 1996. — № 6. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  4. Державний історичний музей. Хронологічний покажчик. 1938—1941 Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.(рос.)
  5. Державний історичний музей. Хронологічний покажчик. 1962 Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.(рос.)

Література
  • Карпова Анна Самойловна: Некролог // Правда. — 1968. — 21 июня.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.