Карпін Андрій Борисович

Вихованець команди «Юність» (Петрозаводськ). 1979 року отримав запрошення від московського «Динамо», займався у тренера Віталія Єрфилова. Чемпіон Європи серед юніорів 1981 року. На турнірі його дублером був Ігор Курносенко з київського «Машинобудівника». Наступного сезону грав на молодіжному чемпіонаті світу, де радянська команда показала найгірший результат (4-е місце). Андрій Карпін виходив на лід проти збірних Західної Німеччини і ШвейцаріЇ, а в інших матчах виступав Віталій Самойлов. 1983 року команда СРСР повернула собі звання найсильнішої на планеті. Цього разу був основним голкіпером, а серед його партнерів — киянин Валерій Ширяєв.

У вищій лізі дебютував 27 січня 1982 року. У Саратові «динамівці» перемогли місцевий «Кристал» з рахунком 13:1. У сезоні 1983/1984 захищав кольори харківського «Динамо» (перша ліга), був дублером Олександра Семенова. Після демобілізації з військової служби один сезон грав за друголіговий «Буран» (Воронеж) і два — за «Крила Рад». 1987 року повернувся до рідного «Динамо». При Юрію Мойсеєві і Володимиру Юрзінову вважався третім номером на своїй позиції, здебільшого тренери залучали до складу досвідченого Володимира Мишкіна, Михайла Шталенкова і Андрія Трефілова. У цей час «динамівці» здобули дві перемоги в чемпіонаті СРСР (1990, 1991). У вищій лізі провів 100 матчів («Крила Рад» — 68, «Динамо» — 32).

1991 року надійшла пропозиція з німецького клубу другої бундесліги «Ратінген». Основу команди складали радянські хокеїсти (Володимир Квапп, Віталій Гросман, Сергій Свєтлов, Ігор Кузнецов, Володимир Новосьолов, Сергій Вікулов, Олександр Вунш, Олександр Енгель, Андрій Фукс, Борис Фукс і Олександр Генце). За підсумками сезону «Ратінген» здобув путівку до бундесліги, Андрій Карпін був основним голкіпером у вирішальних іграх серії плей-оф. 1993 року повернувся на батьківщину, виступав за «Крила Рад» і «Северсталь» (Череповець). За шість сезонів провів 115 матчів у Міжнаціональній хокейній лізі і 81 — в російській суперлізі. Після завершення ігрової кар'єри працює тренером.

• Чемпіон світу серед молоді (1): 1983
• Чемпіон Європи серед юніорів (1): 1981

У юніорській і молодіжній збірних:

Рік	Команда	Турнір	Місце	І	ПГ	КН	ШХ
1981	СРСР (юніорська)	ЮЧЄ		4	6	1.50
1982	СРСР (молодіжна)	МЧС	4	2	6	4.50
1983	СРСР (молодіжна)	МЧС		6	12	2.25

У чемпіонатах:

• Карпін Андрій Борисович на сайті EliteProspects.com (англ.)
• Воротарі (російська). «Крылья Советов». Процитовано 21 квітня 2020.
• Карпін Андрій Борисович (російська). «Крылья Советов». Энциклопедия команды. Процитовано 21 квітня 2020.
• Карпін Андрій Борисович (російська). Dynamo-History.ru. Процитовано 21 квітня 2020.