Каса-Росада

Ка́са-Роса́да (ісп. Casa Rosada — «Рожевий Дім») — резиденція президента Аргентини, яка розташована у центрі Буенос-Айреса перед Травневою площею. Визнана національною історичною пам'яткою Аргентини.

Каса-Росада
Casa Rosada
Фасад Каси-Росади
Фасад Каси-Росади
34°36′29″ пд. ш. 58°22′13″ зх. д.
Країна  Аргентина
Місто Буенос-Айрес
Вул. Балькарсе, 50
Тип урядова будівляd[1][2]
Поверхів 4
Стиль класицизм
Автор проєкту Оберг, Кіхльберг і Тамбуріні
Архітектор Carlos Kihlbergd, Enrique Abergd і Francesco Tamburinid
Дата заснування 1898
Будівництво 1850 1898 роки
Статус  національна історична пам'ятка
Сайт http://www.casarosada.gov.ar/
Адреса Calle Balcarce, Buenos Airesd

Каса-Росада
Каса-Росада (Аргентина)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Каса-Росада була збудована на місці Фортеці Буенос-Айреса, де традиційно знаходилися резиденції губернаторів, віце-королів, а після Травневої революції — правителів незалежної Аргентини. 1820 року Бернардіно Рівадавія наказав перебудувати фортецю, а 1850 року вона була знесена. На її місці було збудовано Нову Митницю за проектом англійського архітектора Едварда Тейлора. Від старої будівлі залишилися лише арка і одне з віце-королівських приміщень, яке було перероблене під будинок уряду.

У часи президентства Домінго Фаустіно Сарм'єнто будинок було пофарбовано у рожевий колір, який він традиційно має і понині та якому Каса-Росада завдячує своїм ім'ям, яке буквально перекладається як Рожевий Дім.

1873 року поряд з Касою-Росадою почалося будівництво Поштамту за проектом шведського архітектора Карла Кіхльберга, яке завершилося 1878 року[3]. Новобудова затуляла будинок уряду, тому президент Хуліо Рока доручив шведському архітектору Генріку Обергу перебудову кварталу, де знаходилася Каса-Росада.

1894 року стало очевидним, що існуючий будинок уряду занадто тісний, тому було вирішено об'єднати його з Поштамтом, щоб отримати нову більшу адміністративну будівлю. Президент Луїс Саенс Пенья доручив роботи італійському архітектору Франческо Тамбуріні. Дві будівлі було сполучено за допомогою великої арки, яка нині слугує входом з боку вулиці Балькарсе. Офіційно оновлену Касу-Росаду було відкрито під час другого президентства Роки 1898 року.

Найсуттєвіші зміни у зовнішньому вигляді Каси-Росади відбулися 1937 року, коли президент Агустін Педро Хусто вирішив знести будівлю, щоб відкрити панораму на річку Ла-Плата з Травневої площі[4] і розширити Травневу вулицю до Пуерто-Мадеро. На початку 1938 року[5] почалося знесення крила, де раніше знаходився Поштамт. Але у лютому того ж року на посаду президента вступив Роберто Ортіс, який швидко припинив розпочаті роботи. Тим не менше, результатом стала асиметричність будівлі і втрата значної частини приміщень.

Відтак було збудовано новий фасад, який виходив на вулицю Ірігоєна, а на місці зруйнованої частини було розширено проїжджу частину. Також було перенесено вхід на станцію метро «Травнева площа».

18 жовтня 2010 року у рамках святкування 200-річчя Травневої революції президент Крістіна Фернандес де Кіршнер відкрила великий годинник над центральною аркою будівлі.

Структура та оздоблення

Вхід з вулиці Рівадавії веде до Зали Бюстів (ісп. Salón de los Bustos), також відомої як Зал Слави, де знаходяться скульптури аргентинських президентів. З Зали Бюстів ведуть парадні сходи (названі Італія і Франція) на перший поверх північного крила, де знаходиться Біла Зала (ісп. Salón Blanco), яка використовується для проведення офіційних прийомів та урочистостей. Будівля має патіо (внутрішній дворик), де ростуть пальми. Також у будівлі знаходиться невеличка каплиця, споруджена 1978 року.

На підвальних поверхах і прилеглих галереях знаходиться Президентський музей Каса-Росада. Його було засновано 27 травня 1957 року. У його колекції знаходяться особисті речі президентів, портрети, документи, екіпажі, меблі, посуд і скульптури.

Прес-конференції зазвичай проходять у Залі Прийомів, також відомій як Південна Зала. У Залі Договорів, також відомій як Північна Зала, до 1968 року проводилися засідання уряду Аргентини. Також у Касі-Росаді є Зала Жінок, Зала Науковців і Зала Патріотів.

Примітки

  1. (not translated to uk), (not translated to uk) (unspecified title) — С. 222. — ISBN 978-987-28889-5-4
  2. Cabot D. (unspecified title) — 2018. — С. 222. — ISBN 978-950-07-6229-8
  3. La Casa de Correos de Buenos Aires (1873—1876) por Daniel Schávelzon (1987). Revista DANA nº 23
  4. Luna, Félix (1978). Ortiz. Reportaje a la Argentina Opulenta. Sudamericana. с. 80.
  5. Газета «Ель-Мундо», 29 березня 1938

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.