Каспар Шпорк
Каспар Антуан Шпорк (нід. Caspar Antoine Sporck; 10 серпня 1922, Герлен — 8 квітня 1945, Байройт) — нідерландський доброволець військ СС, унтершарфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Каспар Шпорк | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| нід. Caspar Antoine Sporck | ||||||
| Народився |
10 серпня 1922[1] Герлен, Лімбург, Нідерланди | |||||
| Помер |
8 квітня 1945[1] (22 роки) Байройт, Баварія | |||||
| Країна |
 Нідерланди | |||||
| Діяльність | злочинець | |||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||
| Військове звання | Унтершарфюрер | |||||
| Нагороди |
 Нагрудний знак «За танкову атаку» | |||||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Каспар вступив у війська СС у квітні 1941 року. Учасник операції «Барбаросса».
У квітні 1942 року в районі Великого Новгорода вперше був поранений і евакуйований в польовий шпиталь, де залишався до липня 1942 року. Потім був відправлений на відновлення в Бюссюм, де пробув до жовтня 1942 року.
Відзначився у боях на Нарві. Вранці 26 січня 1944 року радянські танки прорвалися в районі міста Губаніци. Каспар Шпорк направив свою самохідку в гущу радянських танків, знищивши в результаті 11 танків. Пізніше, поки основні німецькі сили відступали з Нарвського плацдарму 31 січня 1944 року, Шпорк сам попрямував на схід від головної лінії фронту, прикриваючи відхід відсталих з'єднань. Уже в сутінках, коли лінія фронту була прорвана, самохідна гармата Шпорка була останньою, яка відступила з прорваної лінії фронту, забезпечивши відступ німецьких військ.
Помер у госпіталі після тяжких поранень, яких зазнав під Штеттіном. Похований 14 квітня 1945 року в Санкт-Георгені, недалеко від Байройта.
Нагороди
- Знак «Вольфзангель»
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
- Залізний хрест
- 2-го класу (30 січня 1944)
- 1-го класу (7 лютого 1944)
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі (20 квітня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста (23 жовтня 1944) — як командир гармати 5-ї (важкої) роти 11-го добровольчого танково-гренадерського полку СС 11-ї добровольчої танкового-гренадерської дивізії СС; представлений Рудольфом Заальбахом за заслуги у боях на Нарві.
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Podzun-Pallas (2000). ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Mitcham, Samuel Jr. Retreat to the Reich. Stackpole Books (2007). ISBN 0-8117-3384-X.
- Henschler, Henri; Fay, Will. Armor Battles of the Waffen-SS, 1943–45. Stackpole Books (2003). ISBN 0-8117-2905-2.
- Mitcham, Samuel. The German Defeat in the East, 1944–45. Stackpole Books (2007). ISBN 0-8117-3371-8.
- Scherzer, Veit, Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaire-Verlag Ranis, Jena (2005), 686. ISBN 3-938845-00-7.
- TracesOfWar