Каспер Денгофф
Каспер Денгофф (*Kasper Denhoff, 1 січня 1588 — 4 липня 1645) — державний діяч, урядник Речі Посполитої.
| Каспер Денгофф | |
|---|---|
| пол. Kasper Denhoff | |
| Народився | 1 січня 1588 |
| Помер |
4 липня 1645 Варшава |
| Країна |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Національність | німець |
| Діяльність | політик |
| Титул | граф і князь Священної Римської імперії |
| Посада | воєвода дерптський |
| Військове звання | ротмістр |
| Термін | 1627—1634 роки |
| Попередник | Микола Кишка |
| Наступник | Готхард Ян Тізенхаузен |
| Конфесія |
кальвінізм католицтво |
| Рід | Денгоффи |
| Батько | Герард Денгофф |
| Мати | Маргарита фон Цвайлфельн |
| Брати, сестри | Ернест Магнус Денгофф і Герард Денгофф (воєвода поморський) |
| У шлюбі з | Анна Олександра Конецпольська |
| Діти | 3 сина і 1 донька |
 Герб | |
Життєпис
Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів. Другий син Герарда Денгоффа, воєводи дерптського, і Маргарити фон Цвайлфельн.
Дворянин при дворі польського короля Сигізмунда III Вази. Перехід з кальвінізму до католицтва сприяло стрімкій кар'єрі. Належав до придворної партії. 1620 року оженився на представниці магнатського роду Конецпольських. У 1627 році отримав посаду воєводи дерптського. 1629 року стає старостою велюнським (до 1634 року). У 1632 року був послом (депутатом) від Дерпського воєводства на елекційний сейм, де підтримав кандидатуру Владислава IV Вази.
У 1634 році був призначений воєводою серадзьким. Того ж року стає депутатом Коронного Трибуналу (до 1635 року). У 1635 році отримав титул графа Священної Римської імперії. Від імені Владислава IV Вази вів у Відні дипломатичні перемовини щодо одруження короля Речі Посполитої на австрійській ерцгерцогині Цецилії Ренаті, доньці імператора Священної Римської імперії Фердинанда II. В результаті успішних дій Денгоффа Цецилія Рената стала дружиною Владислава IV, а Каспер Денгофф в 1637 році отримав титул князя Священної Римської імперії. У 1639 році був призначений маршалком королеви Цецилії Ренати.
Побудував для себе резиденції в стилі бароко в Крушині під Радомско (1630 року) і Уязді під Варшавою (1636 рік), а також родинну усипальню в священному місці Ясна Гора. 1639 року отримав староства лемборкське, радомсковське, староства болеславське, малощицьке, собовідзьке, клонівське, лайське, 1644 року — сокальське.
Родина
Дружина — Анна Олександра, донька Олександра Конецпольського, воєводи подільського.
Діти:
- Анна (1621—1656), дружина Богуслава Лещинського, підканцлера коронного
- Олександр (д/н—1671), королівський секретар
- Станислав (д/н—1653), староста велюнський і радомський
- Зигмунд (д/н—1655), староста бидгощський, сокальський, болеславський
Джерела
- Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 111 u. 117A
- Kilian Heck, Christian Thielemann (Hrsg.): Friedrichstein. Das Schloß der Grafen von Dönhoff in Ostpreußen. Deutscher Kunstverlag, München/Berlin 2006, ISBN 3-422-06593-8; S. 13, 16-20, 22-24, 100, 132.
- Krzysztof Chłapowski, Starostowie niegrodowi w Koronie 1565—1795 Materiały źródłowe, Warszawa, Bellerive-sur-Allier 2017, s. 263.