Каталізатор енергії Россі

В Італії на пристрій було видано патент, після формальної перевірки, а не технічної експертизи. Принцип роботи описується як «процес та устаткування для досягнення екзотермічних реакцій, зокрема з нікелю та водню».[1] Заявка на міжнародний патент була відхилена через те, що «порушувала всі загальноприйняті фізичні закони та перевірені наукові теорії», для подальшого розгляду рекомендується привести або верифіковувані експериментальні докази, або міцну теоретичну базу, засновану на сучасних наукових теоріях.[2]

Россі та Фокарді стверджують, що пристрій працює за допомогою проникнення нагрітих атомів водню до нікелю, який в результаті трансмутує в мідь, а в процесі реакції виробляється тепло.[3]

У 2014 році Россі було організовано нову (на думку Россі — незалежну) перевірку роботи його пристрою. Як стверджується в опублікованому звіті, в результаті роботи пристрою Россі нікель не перетворюється на мідь (як стверджувалося раніше), а одні ізотопи нікелю (⁵⁸Ni, ⁶⁰Ni) перетворюються на інші (⁶¹Ni, ⁶²Ni, ⁶⁴Ni) з виділенням великої кількості енергії.

Російський фізик Євгеній Александров, доктор фізико-математичних наук, академік РАН, член комісії по боротьбі з лженаукою так прокоментував ситуацію з пристроєм:[4]

Зрозуміло, важко що-небудь сказати точно за такої мізерної інформації. Очевидно, що автори щось приховують. Перше, що мене бентежить, це твердження про те, що має місце ядерний синтез при реакції нікелю з воднем з утворенням міді. Справа в тому, що ядерний синтез призводить до виділення енергії при злитті «легких» ядер. Межею «легкості» слугує ядро ​​заліза. Ядра важче заліза вже, строго кажучи, метастабільні і, в принципі, здатні до ядерного розпаду з виділенням енергії — чим важче ядро, тим у нього більше надлишкової енергії (практично цю енергію вдається отримувати тільки в особливих випадках дуже важких ядер — уран, плутоній...).

Так от: нікель важче заліза, а тому для його злиття з протоном (з утворенням міді) потрібно витратити енергію! З іншого боку, у повідомленні йдеться про великий енергетичний вихід, який важко підробити і в факті існування кого важко помилитися. Тому я думаю, що незабаром ця історія проясниться.

Після першої демонстрації пристрою публіці, аналітик Discovery Channel Бенджамін Редфорд (англ. Benjamin Radford) сказав:[5]

У багатьох відношеннях холодний ядерний синтез подібний вічному двигуну. Принципи яких кидають виклик законам фізики, але це не зупиняє людей від періодичних заяв, що винайшли або відкрили ще один.

Італійський фізик з Флорентійського університету Уго Барді (італ. Ugo Bardi) стосовно пристрою заявив:[6]

...E-Cat досягнув свого кінця. Він до сих пір має декотрих вірних прихильників, але, швидше за все, невдовзі він зникне в пітьмі лженауки, до якої й належить.

У 2014 році після опублікування нового звіту критика Россі і його пристрою була сконцентрована на недостатній "незалежності" постановки експерименту, а також на тому, що могла бути не врахована при вимірах енергія, яка підводилася до апарату через заземлення (через неправильне підключення його до електроживлення) .[7] Проте ідея та пристрій Россі були активно підтримані в 2014 році у друкованих виданнях і на радіо України завідувачем кафедри математики та теоретичної радіофізики факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ ім.Т.Шевченка професором Висоцьким Володимиром Івановичем . В.І. Висоцький вважає, що найближчим часом варто очікувати масового випуску недорогих компактних побутових теплогенераторів, параметри яких достатні для обігріву окремого будинку, що може кардинально змінити ситуацію на ринку енергоресурсів. І цей факт повинен стати локомотивом на полі енергетичних баталій відновлюваних джерел енергії проти традиційних вуглецевих..

Незважаючи на запевнення авторів у протіканні в пристрої винайденої ними реакції холодного синтезу, майже ніхто з науковців не сприймає такі твердження всерйоз, адже це суперечить сучасним теоретичним уявленням ядерної фізики. Пізніше Россі заявив, що «пристрій можливо працює не на „холодному синтезі“, а через слабкі взаємодії між ядрами, без фактичного акту злиття.»[8]

Остаточне вирішення питання принципів роботи пристрою неможливе, адже науковці мають задовольнятися лише загальними твердженнями, заявленими у патенті та окремими коментарями авторів, що по суті робить пристрій «чорною скринькою». Детальний аналіз роботи провести не вдасться, адже це є комерційною таємницею, як заявляють автори.

Час від часу Россі влаштовує демонстрації та тести свого пристрою, позиціонуючи їх як незалежні, хоча всі вони проходять на території Россі, з його реагентами та на його умовах. Такі штучні обмеження пов'язують з намаганнями створити ілюзію незалежного наукового тесту.[9]

Переважна більшість з них проведені в Болоньї, Італія, хоча останній (травень 2013 року) був здійснений шведськими фізиками, але теж за участі Россі, з його матеріалами для реакції та знову ж таки, на його умовах. Россі не дозволив провести аналіз реагентів, що за його твердженнями може порушити комерційну таємницю, та не дозволив від'єднати пристрій від електромережі. Коментуючи цей тест, американський фізик та відомий популяризатор науки Етан Зігель (англ. Ethan Siegel) та ядерний фізик Пітер Тібергер (англ. Peter Thieberger) припускають, що Андреа Россі через останню умову просто сфабрикував ефективну роботу пристрою за допомогою прихованих дротів, через які підводилася додаткова енергія. Науковці навіть опублікували електричну схему, як цього можна досягти, обдуривши амперметр. До того ж, продукти реакції містили мідь, ізотопний склад якої не був характерний для міді, що можна отримати внаслідок ядерних реакцій.[10]

Всі шість демонстрацій з грудня 2010 по липень 2011 року могли мати критичну проблему в своїй постановці, на яку звернув увагу австралійський дослідник і скептик Єн Брайс (англ. Ian Bryce), який проводив оцінку E-Cat для австралійського бізнесмена Діка Сміта (англ. Dick Smith). Брайс звернув увагу, що енергія, яка була не врахована при вимірах, могла бути підведена до апарату через заземлення через неправильне підключення його до електроживлення, можливо, ненавмисного.[7][11] Дік Сміт запропонував Россі мільйон доларів за демонстрацію роботи E-Cat з вимірюванням також енергії, що надходить в установку через заземлення, на що Россі відповів відмовою.[12][13] Пітер Тібергер (англ. Peter Thieberger), провідний дослідник-фізик з Брукхейвенської національної лабораторії, вважає, що подібна помилка підведення живлення навряд чи могла бути зроблена випадково, і що це питання може бути з'ясовано тільки в ході повністю незалежної перевірки.[11]

• Мюонний каталіз
• Холодний синтез
• Лженаука